Географія 6 клас - В. М. Бойко
РОЗДІЛ II ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ
Тема 4 ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ
§14. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА — ОБРАЗ ЗЕМЛІ
✵ Пригадайте, хто з давньогрецьких учених створив перші географічні карти.
✵ У які способи на картах відображають різні об’єкти та явища?
Подорож у слово.
Слово карта в перекладі з грецької означає аркуш папірусу.
КАРТА — ВІКНО У СВІТ. Ви вже знаєте, що карта давніша за глобус — вона виникла ще до нашої ери. Відтоді на ній відображають усі нові відомості з географії.
Інформацію на карті «записують» по-особливому. Картографічна мова — це мова різних за формою, розміром і кольором позначень-символів. Вона дає змогу коротко, у графічний спосіб передати географічні факти, описи, закономірності. Водночас карта має зрозуміло відображати розміщення об’єктів у просторі. За допомогою позначень-символів можна «розповісти» про будову земної поверхні, місця залягання корисних копалин, поширення ґрунтів, вирощування сільськогосподарських рослин тощо. Тому карти називають другою мовою географії. їх розуміють без перекладу люди, які розмовляють різними мовами.
Нині будь-яке географічне дослідження місцевості починається з ретельного вивчення її за картами. Ось чому потрібно їх добре розуміти. Так само важливо навчитися читати карту і кожному з вас, щоб уміти користуватися нею для своїх потреб.
ЧИМ КАРТА ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШИХ ЗОБРАЖЕНЬ ПОВЕРХНІ. Географічна карта відрізняється від зображень земної поверхні на плані та глобусі.
На відміну від плану, карта дає уявлення про великі частини Землі або всю її поверхню. Щоб на аркуші паперу помістити зображення великих територій, доводиться давати його в дуже зменшеному вигляді. Масштаб карт порівняно з планами набагато дрібніший (в 1 см — десятки і сотні кілометрів). Тому на карті неможливо
Карта — знаряддя вивчення Землі
Із карти всяке географічне дослідження починається і до карти повертається. Карта є найголовнішим знаряддям для географа. За її допомогою він готує дослідження. На неї потім наносить свої результати, які слугувати муть по дальшому руху вперед. Карта — це той дивовижний інструмент вивчення земної кулі, який може дати людині дар передбачення.
Юлій Шокальський, географ, картограф відтворити такі подробиці й деталі, як на плані. Внаслідок великого зменшення вони просто зникають. Отже, відмінності між каргою й планом зумовлені величиною зображуваної поверхні.

Мал. 48. У разі перенесення зображення з поверхні глобуса (а), розрізаного на смужки (б), неминучими є розриви і спотворення на карті (в)
Істотні відмінності є й між каргою та глобусом. Якщо глобус дає об'ємне зображення Землі, то карта — плоске. Недоліком глобуса є те, що на ньому видно тільки ту частину, яка повернута до спостерігача. Карта ж може відображати всю поверхню Землі одночасно й докладніше, ніж глобус. На ній можна відтворити й окремі великі ділянки земної поверхні (наприклад, материки океан, країну або її частину).
І план, і географічна карга, і глобус — це моделі земної поверхні.
ЧОМУ НА КАРТІ Є СПОТВОРЕННЯ. Кулясту поверхню Землі неможливо зобразити на карті без спотворень. Якщо спробувати з глобуса, розрізаного на смужки (мал. 48), скласти каргу світу, то внизу і зверху між смужками утворяться розриви. Щоб зображення було неперервним, смужки внизу і зверху рівномірно розтягують, а всередині — рівномірно стискають. Так отримують суцільне зображення без дірок. Але натомість на картах спотворюються довжина, площа й форми об’єктів: материків, океанів, морів, островів тощо.
ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ЛЕГЕНДА КАРТИ. Умовні знаки — це своєрідна азбука не тільки плану, а й карти. Як без знання букв не можна прочитати книжку, так без знання умовних знаків не можна зрозуміти зображення на карті.
Є різні способи зображення об’єктів на карті. Умовні знаки при цьому різняться за формою, розміром, кольором. Вони можуть бути виражені у масштаб і, а можуть бути і позамасштабними.
Окремими значками, які вказують на розміщення, позначають певні об’єкти та явища. Наприклад, розташування корисних копалин. Лініями на карті позначають річки, дороги, кордони держав. їх довжина може бути виражена в масштабі, а ширина є позамасштабом. Стрілками зображують рух морських течій, напрямок вітрів, а також маршрути експедицій.

Мал. 49. Шкала глибин і висот
Кольори на карті — це теж умовні знаки. Відтінками різних кольорів показують нерівності земної поверхні — рельєф. Так, ділянки з висотами від 0 до 200 м на картах зафарбовані зеленим кольором, від 200 до 500м — жовтим, понад 500 м — відтінками коричневого. А відтінками синього кольору показано океани, моря, озера. Що темніше забарвлення, то глибші водойми. Значення кольорів, використаних на карті, пояснюються на шкалі глибині висот (мал. 49). Вона є на всіх фізичних картах і дає змогу легко визначити, де лежать підвищені й понижені ділянки суходолу, глибокі та мілко водні ділянки моря й океану.
Кольором (або штриховкою) на карті можуть позначати й інші об’єкти або явища — поширення людських рас, певних видів тварин, басейни корисних копалин тощо.
Карта завжди потребує розшифрування її позначень. Пояснення умовних знаків виносяться на поля і називаються легендою карти. Легенда полегшує читання карти.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
✵ Географічна карта — це зменшене узагальнене зображення поверхні на площині, виконане за допомогою шовних знаків у масштабі з урахуванням форми Землі.
✵ Об’єкта і явища на карті зображують у різний спосіб: значками, лініями, стрілками, кольорами.
✵ Легенда карта — це сукупність використаних умовних позначень із необхідними поясненнями до них.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Що спільного й відмінного між планом і географічною картою?
2. Які переваги має карта порівняно з глобусом? У чому її недоліки?
3. Як на картах зображують різні об'єкти та явища?
4. Знайдіть на фізичній карті півкуль (див. атлас) стрілки Що ними зображено?
ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
За шкалою глибин і висот на фізичній карті півкуль визначте:
група 1 — яка рівнина лежить нижче: Західносибірська чи Середньосибірське плоскогір'я;
група 2 — яке море глибше: Жовте чи Японське; група 3 — які гори вищі: Альпи чи Анди
Перша публікація: 01/01/2014
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.