Географія 10 клас

Розділ 1 Загальна економіко-географічна характеристика світу

Тема 1 ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

§ 5. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Основні функції міжнародних організацій. Суверенні держави є членами багатьох міжнародних організацій. Їх система сформувалася переважно в 50-х pp. XX ст. Міжнародні організації покликані зміцнювати зв’язки між країнами. За своїми функціями вони поділяються на загальнополітичні та спеціальні: військово-політичні, економічні, валютно-фінансові, інтелектуально-аналітичні та ін. (схема 20). Деякі з міжнародних організацій є глобальними, інші — регіональними.

Загальнополітичні організації. 192 суверенні держави входять до складу Організації Об’єднаних Націй (ООН). Це міжнародна глобальна загальнополітична організація, яка створена для підтримки та зміцнення міжнародного миру, безпеки та розвитку співробітництва між країнами. Статут ООН підписала 51 держава на конференції у Сан-Франциско (США) 26 червня 1945 p., невдовзі після завершення Другої світової війни. Він набув чинності 24 жовтня 1945 р. Ця дата відзначається як День ООН. Україна є членом ООН з моменту утворення цієї організації. Місцем перебування центральних установ ООН є Нью-Йорк (США). Окремі представництва цієї організації є у Відні (Австрія), Женеві (Швейцарія), Найробі (Кенія) та інших містах.

Емблема ООН

Існують спеціальні організації ООН з певних питань, зокрема такі: Всесвітній поштовий союз (ВПС), Міжнародна організація праці (МОП), Організація з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Організація з питань промислового розвитку (ЮНІДО), Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та ін.

Рух неприєднання — міжнародна загальнополітична організація, що охоплює понад 100 країн світу з Африки, Латинської Америки, Азії, Європи. Створена у 1961 р. Штаб-квартира її — у Белграді (Сербія). Метою Руху неприєднання є підтримка миру та неприєднання до військових блоків.

Рада Європи (РЄ) — одна з найвпливовіших та найчисленніша міжнародна організація в Європі. Заснована у 1949 р. Штаб-квартира — у Страсбурзі (Франція). Тепер її членами є 47 держав з різних регіонів світу. У 1995 р. до Ради Європи вступила Україна. Головними напрямами роботи організації є реалізація прав людини, гуманітарного, правового та соціально-економічного співробітництва, співпраці в сфері культури, екології, інформації.

Співдружність незалежних держав (СНД) була створена у грудні 1991 р. після розпаду Радянського Союзу. Її засновниками стали Росія, Україна і Білорусь. На сьогодні налічує 10 країн-учасниць. Головним органом СНД є Рада голів держав та урядів, що збирається за потреби в одній із столиць країн-членів. Секретаріат, що виконує організаційні функції, перебуває у Мінську (Білорусь). Головним завданням СНД є координація зусиль країн у військовій, господарській та соціальній сферах.

Спеціальні організації. З військово-політичних міжнародних організацій найвпливовішою є Організація Північноатлантичного договору (НАТО). Вона об’єднує 28 країн Європи та Північної Америки.

Угоду про створення військово-політичного блоку було підписано у Вашингтоні в 1949 р. Штаб-квартира НАТО — в Брюсселі (Бельгія). Основними завданнями НАТО нині є гарантування безпеки країнам-учасницям, колективна оборона, підтримання стабільності в зоні Північної Атлантики. У 90-х pp. XX ст. почалося розширення НАТО на схід. З 1999 р. новими членами цієї організації стали Польща, Чехія та Угорщина, з 2004 р. — Латвія, Литва, Естонія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Словенія, з 2008 р. — Албанія та Хорватія. Україна активно співпрацює з НАТО.

Глобальною міжнародною економічною організацією є Світова організація торгівлі (СОТ), створена у 1995 р. Штаб-квартира — в Женеві (Швейцарія). Мета організації — допомога виробникам товарів та послуг, експортерам та імпортерам у веденні їх бізнесу. Членами СОТ є 153 учасники, з яких 149 — країни та 4 — митні території. Кожна з них зобов’язана забезпечити іншим членам організації режим найбільшого сприяння в торгівлі. Україна увійшла у СОТ у 2008 р.

Найпотужнішою регіональною економічною та політичною міжнародною організацією є Європейський Союз (ЄC), який об’єднав 27 країн Європи. Він почав створюватися в 50-х pp. XX ст. Сучасну назву дістав у 1993 р.

Прапор СНД

Прапор НАТО

Емблема СОТ

Прапор Євросоюзу

Прапор НАФТА

З 1991 р. його членами є Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія. З 1995 р. новими членами ЄС стали Австрія, Швеція та Фінляндія. У 2004 р. до складу ЄС увійшли ще 10 країн: Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Кіпр, Мальта. У 2007 р. — Болгарія та Румунія. Головною метою організації

є економічна та політична консолідація. В ході глибоких інтеграційних процесів був створений єдиний внутрішній ринок країн, вони перейшли до «єдиного простору» з прозорими кордонами для вільного пересування товарів, послуг, капіталів та населення. У 1992 р. в голландському місті Маастріхті 12 перших членів ЄС ухвалили угоди про політичний та валютно- фінансовий союз. Це означало проведення спільної зовнішньої політики та запровадження з 1 січня 1999 p. єдиної грошової одиниці — євро. У 2005 р. Україна проголосила пріоритетний курс на європейську інтеграцію.

Другим великим міжнародним регіональним угрупованням є Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі (прийняте скорочення за англійською назвою — НАФТА). Початком її формування були міждержавні угоди США та Канади 1989 р. про утворення між ними зони безподаткової торгівлі. У 1992 р. до них приєдналася Мексика. Метою організації є усунення протягом 10-15 років усіх мит та обмежень у торгівлі між трьома країнами, взаємне відкриття ринків для державних закупівель, спільний захист інтелектуальної власності тощо. Фінансує торговельні операції між країнами- учасницями Північноамериканський банк розвитку.

Потужним регіональним угрупованням є Асоціація держав Південно- Східної Азії (АСЕАН). Вона була заснована у 1967 р. Нині членами АСЕАН є 10 країн: Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Сінгапур, Бруней, Камбоджа, В’єтнам, Лаос та М’янма. Держави проголосили своєю метою сприяння економічному, соціальному та культурному розвитку країн-учасниць, забезпечення спільної оборони.

У 1989 р. за ініціативою Австралії було створено велике регіональне угруповання країн, що виходять до берегів Тихого океану, — Форум «Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво» (АТЕС). Нині до нього входять 20 дуже різних за рівнем економічного розвитку держав. Серед них є високорозвинені країни (США, Канада, Японія, Австралія, Нова Зеландія), країни, що розвиваються (Бруней, Індонезія, Республіка Корея, Малайзія, Папуа-Нова Гвінея, Сінгапур, Таїланд, Тайвань, Філіппіни, Чилі, Перу), країни планової економіки (Китай та В’єтнам) та країна з перехідною економікою (Росія). Форум має лише консультативну роль, проте в його рамках приймаються правила єдиної регіональної торгівлі, інвестиційної діяльності, економічного та технічного співробітництва.

Розвиток інтеграційних процесів на Близькому Сході призвів до утворення Ліги арабських держав (ЛАД) — регіонального угруповання, що об’єднало 22 країни Південно-Західної Азії та Північної Африки. Організація була заснована у 1945 р. Її статут передбачає координацію дій країн-учасниць у політичній, військовій та економічній сферах, забороняє використання сили для врегулювання суперечок між членами ЛАД та вимагає поваги до режимів, що існують у країнах.

У 2002 р. на зборах африканських держав у Південній Африці було проголошено створення регіональної організації Африканський Союз (АС), до якого вступили усі незалежні країни континенту, окрім Марокко. Адміністрація АС знаходиться в Аддис-Абебі (Ефіопія).

З-поміж галузевих міжнародних економічних угруповань найвідомішою є Організація краін-експортерів нафти (ОПЕК), на членів якої припадає понад 1/3 світового видобутку цієї енергетичної сировини. ОПЕК була створена у 1960 р. для колективного захисту інтересів країн- експортерів нафти, встановлення на неї єдиних цін, підвищення прибутків від продажу сировини та створення власної нафтопереробної промисловості. Нині до ОПЕК входять 12 країн з трьох частин світу: в Азії це ряд країн Перської затоки та Індонезія, в Африці — Алжир, Лівія, Нігерія, Габон, Ангола, у Латинській Америці — Венесуела та Еквадор. Статус спостерігача в ОПЕК має Росія.

Форум краін-експортерів газу (ФКЕГ) створено за ініціативи Росії у 2008 році, включає 16 країн світу.

Подібні економічні інтереси відстоюють також країни-учасниці галузевих угруповань СиПЕК та ІБА. До першої входять 5 країн-експортерів мідних руд (Перу, Чилі, Замбія, ДРК, Індонезія), до другої — 9 країн-експортерів бокситів (Австралія, Ямайка, Домініканська Республіка, Гайана, Суринам, Гвінея, Гана, Сьєрра-Леоне, Індонезія).

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ:

• Суверенні держави є членами міжнародних організацій, які за своїм значенням поділяються на загальнополітичні (ООн, Рада Європи, Європейський парламент, СНД) і спеціальні: військові (НАТО), економічні (СОТ, ЄС, ОПЕК), валютно-фінансові, інтелектуально-аналітичні та ін.

• Найважливішою глобальною організацією є Організація Об'єднаних Націй (ООН), що створена для зміцнення миру, безпеки та розвитку співробітництва між країнами. Нині до неї входять 192 незалежні держави.

• За територіальним охоплення країн одні міжнародні організації є глобальними (ООН, СОТ), інші — регіональними (зокрема ЄС, НАФТА, АСЕАН, Африканський Союз).

Для допитливих

Найменшою за площею державою світу є Ватикан — держава-місто та центр римо-католицької церкви, резиденція її глави Папи Римського. Знаходиться у західній частині Риму. Площа становить 0,44 км2. У Римі та його околицях Ватикану розташовані три всесвітньо відомі палаци: Санта-Марія Маджоре, Сан-Джованні ін Латерано та Сан-Пабло. У Ватикані немає постійних мешканців. Його обслуговують майже 2,5 тис. працівників. Під час перебування на службі їм надається ватиканське підданство. Папська держава чеканить власну монету, про яку мріють нумізмати.

Із 29 світових монархій 16 є королівствами. У Європі це Велика Британія, Данія, Іспанія, Норвегія, Швеція, Бельгія, Нідерланди; в Азії — Таїланд, Камбоджа, Бутан, Саудівська Аравія, Йорданія; в Африці — Марокко, Лесото, Свазіленд; в Океанії — Тонга. Існують 4 емірати, і всі вони — в Азії: Кувейт, Катар, Бахрейн, Об'єднані Арабські Емірати (ОаЕ). У світі є 3 князівства (європейські держави-карлики Андорра, Монако, Ліхтенштейн) і 3 султанати (азійські країни Бруней, Малайзія, Оман). Імперією є Японія, герцогством — Люксембург, папською державою — Ватикан. Найстарішою у світі монархією є Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Королева має право скликати та розпускати парламент, призначати та звільняти від служби прем'єр-міністра, затверджувати закони, нагороджувати та надавати помилування. Країною керує «уряд її величності». Закони проголошуються ім'ям королеви. Гроші друкує королівський монетний двір, листи розсилає королівська пошта, причому урядова кореспонденція — з написом «На службі її Величності». На дипломатичних обідах перший тост — за королеву. На будь-якій англійській поштовій марці є зображення королеви.

Саудівська Аравія — типова абсолютна монархія. У ній король є одночасно главою держави, прем'єр-міністром, головнокомандувачем збройних сил, верховним суддею та главою Саудівських мусульман. Спадковий принц є першим заступником прем'єр-міністра, безпосередньо керує урядом, який призначається королем. Усі провідні міністерські посади обіймають члени королівської родини. А вона чимала. Першим королем Саудівської Аравії з 1932 р. був Абдель Азіз Ібн-Сауд. Його ім'я й дало назву країні. Він мав 36 синів та ще більше дочок. Тепер його нащадків у країні понад 6 тисяч. Вони займають усі вищі державні посади. Діяльність політичних партій та профспілок у країні офіційно заборонена.

Нетиповою для монархії є форма правління в Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ). Держава є федерацією, що складається із 7 еміратів (князівств). Кожен з еміратів є абсолютною монархією і має великий ступінь самостійності. За конституцією найвищим органом державної влади є Вища рада, що складається з правителів еміратів. З-поміж себе вони обирають президента на 5 років.