Географія 10 клас

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

ТЕМА 4. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ

§ 26. Расова та етнічно-національна мозаїка світу

У сучасному світі проживає величезна кількість людей, і всі вони належать до певної людської раси, етносу, народу чи народності.

  Расовий склад населення світу. Расові відмінності виникли ще в давнину в процесі розселення людей та їх адаптації до різних природних умов. Людство прийнято поділяти на чотири основні раси: європеоїдну (42,9 % населення планети), монголоїдну (19,1 %), негроїдну (до 7 %) та австралоїдну (0,3 %). Представники цих рас у загальній чисельності населення світу становлять близько 70 %, решта - це змішані і проміжні расові групи: ефіопи, меланезійці, метиси (нащадки від шлюбів європеоїдів з монголоїдами), мулати (нащадки від шлюбів європеоїдів з негроїдами), самбо (нащадки шлюбів негроїдів з монголоїдами).

Людські раси - це історично сформовані групи людей, що пов’язані єдністю походження, відображеного в загальних спадкових морфологічних і фізіологічних ознаках, які варіюються в певних межах.

Представники європеоїдної раси переважають у населенні в усіх регіонах світу, за винятком Азії та Африки. В Африці переважають негроїди, а в Азії - представники змішаних і проміжних типів та монголоїди (табл. 1).

Таблиця 1. Географія людських рас ( %)

  Поняття про етнос. За даними ЮНЕСКО, світ населяє близько п’яти тисяч етносів і народів, з яких лише понад 800 є націями.

Давньогрецький термін «етнос» етимологічно означає «народ», «плем’я», «зграя», «група людей». Давні греки, вирізняючи себе з-поміж інших народів, саме останніх і називали етносами. Вітчизняним відповідником цьому терміну стало слово «народ». Нині слово «етнос» вживають як науковий термін для визначення всіх типів етнічних спільнот, а слово «народ» набуло соціально-політичного і геополітичного значення.

Етнос - це сформована (стала) людська спільнота, що історично виникла на певній території і яку характеризують усвідомлення своєї єдності й самобутності, спільність мови, культури, побуту, звичаїв, традицій, особливості психологічного складу, а також загальної самосвідомості.

До етносів належать племена, народності і нації. Плем’я є найпершою і найпростішою етнічною спільнотою людей, що складається з кількох родів, споріднених кровними ознаками. У наш час племена трапляються в Амазонії, деяких країнах Африки, Азії, Океанії. Народність - складніша етнічна спільнота, що формується з ростом суспільного поділу праці та держав; характеризується нечіткістю мовно-культурних граней, слабкістю економічних зв’язків тощо. В Європі такими першими народностями були давньоеллінська, давньонімецька, провансальська та ін. Нація - спільнота людей, об’єднаних політичними інтересами, усвідомленням своєї єдності на певній території з певною державною організацією, єдиним громадянством, культурою, традиціями, незалежно від їхнього етнічного походження.

  Національно-етнічний склад населення світу. Нині етносів у сучасному світі налічується понад п’ять тисяч. Однак лише сім найбільших народів світу - китайці, хіндустанці, бенгальці, американці США, бразильці, росіяни, японці - становлять майже 41 % населення світу. На планеті налічується 321 етнос кількістю понад 1 млн осіб кожний, крім того, на Землі живуть й нечисленні етноси (у північних і тропічних широтах), що налічують менше 1000 осіб (андаманці й тоала в Індії, алакалуфи в Аргентині та Чилі, юкагири в Росії тощо).

За національно-етнічним складом населення виокремлюють чотири типи держав:

• однонаціональні (найпоширеніший у світі тип держав, представлений в Європі такими країнами, як Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Данія, Чехія, Словенія та ін., в Азії - Японія, Бангладеш, Саудівська Аравія тощо, в Африці - Єгипет, Лівія, Мадагаскар та ін., в Латинській Америці - майже всі держави);

• зі значним переважанням однієї нації, але за наявності інших національних меншин (в Європі - Велика Британія, Франція, Італія, Німеччина, Іспанія, країни Балтії тощо, в Азії - Китай, Монголія, В’єтнам, Ірак, Туреччина, в Африці - Алжир, Марокко, Мавританія, Зімбабве та ін., у Північній Америці - США, в Австралії та Океанії - Австралійський Союз, Нова Зеландія);

• двонаціональні (представлені Бельгією і Канадою);

• багатонаціональні (до країн з етнічно різнорідним складом населення належать Індія, Росія, Швейцарія, Індонезія, Філіппіни, Нігерія, ПАР тощо). Етнічний склад населення окремих країн постійно змінюється. У країнах зі      складним національним складом помітно загострилися міжетнічні протиріччя. Однією з причин Доведіть чи спростуйте цього є пригнічення корінного населення, зокрема індіанців Латинської Америки, ескімосів Канади, аборигенів Австралії, маорійців Нової Зеландії.

Іншою причиною є недооцінювання мовної і культурної самобутності національних меншин (шотландців і валлійців у Великій Британії, басків в Іспанії, корсиканців у Франції, франко-канадців у Канаді).

  Етнолінгвістична класифікація народів. Мова - це засіб спілкування людей, завдяки мові людина мислить, зберігає і передає інформацію, вона є одним із засобів управління поведінкою людини. Мова виникла одночасно з розвитком суспільства і змінювалася в історичному процесі.

За підрахунками етнографів, загальна кількість мов у світі сягає понад п’ять тисяч, тобто збігається з кількістю етносів (народів). Є випадки і двомовності в країні, що характерно для двонаціональних країн (Канада, Бельгія) і країн, де чимало іммігрантів. За кількістю людей, що розмовляють однією мовою перше місце в світі належить китайській мові (1 200 млн осіб). Друге місце посідає англійська мова, якою розмовляють в 60 країнах світу майже 480 млн осіб. На третьому місці - мови Індії (хінді та урду), якими спілкуються 440 млн осіб. Четверте місце належить іспанській мові, яка є державною для 20 країн світу, нею спілкуються 400 млн осіб. На п’ятому місці - російська мова, якою розмовляють понад 250 млн людей. На шостому місці перебуває арабська мова, що є рідною та державною в 25 країнах світу, і розмовляють нею 250 млн осіб. Потім йдуть бенгальська (понад 200 млн осіб), португальська (180 млн осіб), японська (125 млн осіб), німецька, французька і пенджабська (понад 100 млн осіб) мови. Загалом цими 13 мовами розмовляє понад 3/5 населення світу.

.

Мал. 58. Частка основних мовних сімей у світовому населенні (%)

У своєму розвитку етнос може поділитися або зовсім зникнути. Також етноси можуть об’єднуватися - злитися в один великий етнос.

Вивчення мов народів світу особливо важливе тому, що саме мова покладена в основу класифікації народів (етносів). Найвищою таксономічною одиницею в цій класифікації є мовна сім’я. Фахівці налічують у світі близько 20 мовних сімей, з них найпоширеніша - індоєвропейська, до якої належить близько 45 % усього населення світу (мал. 58). Вона має величезний ареал поширення, що охоплює Європу, Південно-Західну Азію, Північну і Південну Америку, Австралію. Найчисленніша група у складі цієї сім’ї - індо-арійська (мови хінді, урду, бенгальська, пенджабська та ін.). Великими є романська (іспанська, італійська, французька та інші мови), германська (англійська та німецька) та слов’янська групи (російська, українська, білоруська, польська, чеська, болгарська мови). Іранська група складається з перської, таджицької, белуджської мов.

Другою за чисельністю є китайсько-тибетська мовна сім’я, яка охоплює 22 % всіх мешканців планети. Найбільша частка тут припадає на китайську мову. До великих мовних сімей відносять також нігерокордофанську (Африка), афразійську (Південно-Східна Азія та Океанія), дравидійську (Південна Азія), алтайську (Євразія).

Усі мови великих сімей мають свою писемність. Найпоширенішою є писемність, що сформувалася на основі латинської графіки, кирилиці, санскриту, арабського алфавіту, а також ієрогліфічна писемність.