Екологія 10 клас

СИСТЕМА «ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО»

ТЕМА 7 РЕКРЕАЦІЙНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

§32. Нормування антропогенних навантажень, пов'язаних з рекреаційною діяльністю

✵ Аспекти нормування антропогенних рекреаційних навантажень.

Проблему нормування антропогенних рекреаційних навантажень можна розглядати з двох аспектів: методичного і прикладного. Методична сторона нормування антропогенних навантажень полягає у розробці методик їх оцінок. Прикладний аспект нормування рекреаційних навантажень полягає у встановлені режимів відвідування природних об’єктів і природних комплексів, які б запобігали рекреаційній деградації.

✵ Методики оцінювання глибини антропогенних змін ландшафтів.

З метою дотримання певних екологічних норм і стандартів у районах масового відпочинку й оздоровлення населення розроблені методики проведення оцінок і дотримання певних стандартів, норм антропогенних рекреаційних навантажень на природу. Оцінюючи рекреаційний вплив на навколишнє середовище, враховують такі чинники: вид рекреації, зонально-азональні особливості природних комплексів, величину, масштаби, характер, тривалість впливу тощо. Відповідно до типу ландшафту окремого природного комплексу передбачено оцінку ступеня його рекреаційної стійкості, стадії рекреаційної дигресії - показники, від яких залежить максимальне рекреаційне навантаження. Показники рекреаційного навантаження розраховуються у осіб/га впродовж певного періоду часу. Оцінка рекреаційного навантаження дає підстави щодо встановлення режиму відвідуваності паркових зон, екологічних стежок і туристичних маршрутів.

Зміни ландшафтів унаслідок антропогенного навантаження можна провести методом експертного оцінювання. Він ґрунтується на ранжуванні видів антропогенного впливу на природні комплекси. Кожен вид природокористування вносить певну глибину змін і перетворень у природні комплекси. Тому певним видам природокористування відповідають певні види угідь (природних і антропогенізованих), облік і характер яких засвідчують певний ступінь антропогенізації ландшафтів. Співвідношення цих угідь свідчить про глибину змін і перетворень: незначні зміни - за наявності в регіоні до 75 % природних угідь, надмірні зміни - за наявності в регіоні близько 23 % природних угідь. Інколи розраховують коефіцієнт антропогенної перетвореності ландшафтів (згідно з методикою В. Анучіна, М. Лемешева, К. Хофмана, 1972) за десятибальною системою з метою оцінки ступеня зміненості і перетвореності ландшафтних комплексів для подальшої їх оптимізації.

Проблеми нормування антропогенних навантажень на рекреаційні комплекси можуть вирішуватись через оптимізацію природокористування регіону. Розробка оптимізаційних моделей передбачає проведення оптимальної функціонально-просторової організації території з метою досягнення необхідних пропорцій різних видів природокористування, оскільки збалансоване природокористування передбачає запровадження і підтримку тих виробничих і господарських напрямків діяльності, які відповідають наявному природно-ресурсному потенціалу території.

Аргументи і факти

Таблиця 1

Максимальне рекреаційне навантаження на території природно-заповідного фонду при організованій формі рекреації

Нормований компонент ландшафту і вид його використання	Навантаження, осіб-день/га
1. Дорожньо-алейна система:
1.3 твердим покриттям і оглядовими майданчиками:
а) 8-12 % площі	120
б) 12-15% площі	150
2. 3 твердим покриттям без оглядових майданчиків:
а) 8-12% площі	100
б) 12-15% площі	130
3. Ґрунтова з оглядовими майданчиками:
а) 8-12% площі	70
б) 12-15% площі	90
4. Ґрунтова без оглядових майданчиків:
а) 8-12 % площі	50
б) 12-15 % площі	30

Наведені нормативи рекреаційних навантажень дають змогу розрахувати оптимальні величини рекреаційних навантажень на природні ландшафти територій та об’єкти природно-заповідного фонду України.

Таблиця 2

Максимальне рекреаційне навантаження на природні ландшафти для розміщення наметових таборів на території природно-заповідного фонду України

Нормативний компонент ландшафту і вид його використання	Ступінь стійкості	Рекреаційне навантаження, осіб-день/га
		Критерії		Неорганізований відпочинок
		Техно логічний*	Психо логічний**	Стадій дигресії
		Техно логічний*	Психо логічний**	І	II	III
Територія для розміщення наметових таборів
Місця в глибинних ділянках, осіб-день/га
облаштовані	1	300	30	-	-	-
	2	275	22	-	-	-
	3	250	15	-	-	-
не облаштовані	1	-	8	10	8	4
	2	-	5	8	5	3
	3	-	3	5	3	2
Місця на прибережних ділянках, осіб/км
облаштовані	1	400	100	100	75	50
	2	350	75	80	60	40
	3	300	50	50	40	30
не облаштовані	1	-	30	25	20	17
	2	-	20	20	16	14
	3	-	15	15	12	10

Примітка. *Технологічний критерій: рекреаційне навантаження з урахуванням технологічного критерію передбачає проведення благоустрою території.

**Психологічний критерій: рекреаційне навантаження з урахуванням психологічного критерію є таким, за якого забезпечується психологічний комфорт рекреантів.

Ключові категорії і поняття

нормування рекреаційних навантажень рекреаційна стійкість стадії рекреаційної дигресії природних комплексів

ВИСНОВКИ

1. Нормування антропогенних рекреаційних навантажень особливо актуальне в межах туристсько-рекреаційних комплексів, де зосереджена велика кількість рекреантів, розвинута туристсько-рекреаційна інфраструктура, рекреаційна діяльність є головним чинником антропогенних змін і порушень природного середовища.

2. В основу методик розробки норм і стандартів рекреаційних навантажень на природні ландшафти покладено підходи до визначення їхньої рекреаційної стійкості та стадій рекреаційної дигресії у різних зонально-азональних умовах.

Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
редакційне упорядкування змісту;
уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.