Хімія 7 клас - Савчин М.М. - Грамота 2015
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Атом - найдрібніша електронейтральна частинка речовини, яка складається з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів, що рухаються навколо нього.
Атомна одиниця маси (а. о. м.) - це 1/12 маси атома Карбону-12, що чисельно дорівнює масі атома Гідрогену, — 1,66 ∙ 10 24 г.
Бінарна сполука — сполука, утворена двома елементами.
Валентність — властивість атомів сполучатися з певніш числом таких самих або інших атомів.
Відносна атомна маса — число, яке показує, у скільки разів маса атома елемента більша від 1/12маси атома Карбону-12.
Відносна молекулярна маса — число, яке показує, у скільки разів маса певної молекули більша від 1/12 маси атома Карбону-12.
Відносна формульна маса — число, яке показує, у скільки разів маса формульної одиниці більша від 1/12 маси атома Карбону-12.
Властивості речовин — ознаки, за якими речовини подібні між собою або відрізняються одна від одної.
Горіння — реакції окиснення речовин, що відбуваються з виділенням тепла та світла.
Групи — вертикальні стовпці хімічних елементів.
Електрон — негативно заряджена частинка, що входить до складу атома.
Закон збереження маси речовин - маса речовин, що вступили в реакцію, дорівнює масі речовин, що утворилися після реакції.
Індикатори — речовини, що змінюють своє забарвлення під дією лугів або кислот.
Інертні елементи — неметалічні елементи головної підгрупи VIII групи періодичної системи. Їхні прості речовини називають інертними або благородними газами.
Каталізатор — речовина, що прискорює хімічні реакції, але при цьому не витрачається.
Класифікація — об’єднання об'єктів у групи або класи за спільними ознаками.
Коефіцієнт — число, яке записується перед формулою або хімічним символом і позначає кількість окремих молекул, атомів.
Компоненти — речовини, що є складовими сумішей, розчинів.
Колообіг елемента — перехід елемента в складі речовин від однієї до іншої під час хімічних перетворень і повернення до вихідного стану.
Лужні елементи — металічні елементи головної підгрупи І групи періодичної системи. їхні прості речовини називають лужними металами.
Масова частка елемента (позначення w — «дубль-ве») - відношення маси елемента до маси сполуки.
Масова частка розчиненої речовини (позначення W) — відношення маси цієї речовини до маси розчину.
Матеріали — речовини, що використовуються для виготовлення фізичних тіл, предметів для вжитку чи виробництва.
Молекула — найдрібніша частинка речовини, яка зберігає її хімічні властивості.
Найпростіша формула — формула, якій відповідає співвідношення кількості атомів у складі речовини.
Нейтрон — електронейтральна частинка ядра атома, відносна маса якої дорівнює 1.
Неоднорідна суміш - суміш, у якій частинки речовини можна побачити неозброєним оком або за допомогою мікроскопа.
Нуклонне число — сумарна кількість нейтронів і протонів у ядрі атома.
Однорідна суміш — суміш, у якій частинки речовин дуже дрібні й не можна виявити їх за допомогою мікроскопа.
Окиснення - хімічна реакція взаємодії речовин з киснем.
Оксиди — складні речовини, утворені двома елементами, один з яких — Оксиген.
Перегонка (дистиляція) - метод розділення рідких сумішей нагріванням до кипіння.
Періоди — горизонтальні ряди хімічних елементів, розташованих за зростанням їхніх відносних атомних мас, що починаються металічними й закінчуються інертними елементами.
Періодична система хімічних елементів — таблиця класифікації хімічних елементів, у якій елементи розташовані за зростанням зарядів їхніх ядер (за зростанням відносних атомних мас).
Підгрупа — частина групи періодичної системи.
Продукти реакції (кінцеві речовини) — речовини, що утворюються після реакції.
Прості речовини — речовини, утворені атомами одного хімічного елемента.
Протон — позитивно заряджена частинка ядра атома із зарядом + 1 і відносною масою 1.
Протонне число — загальна кількість протонів у ядрі атома.
Реагенти (вихідні речовини) — речовини, що вступають у реакцію.
Реакції розкладу — реакції, під час яких з однієї складної речовини утворюється декілька простіших за складом речовин.
Реакції сполучення — реакції, під час яких з двох або більше вихідних речовин утворюється одна складна речовина.
Речовина — те, з чого складаються фізичні тіла.
Речовина чиста — та, що складається з частинок певного виду й має сталі фізичні властивості.
Розчин — однорідна суміш, що складається з розчинника й розчиненої речовини.
Складна речовина (хімічна сполука) — речовина, утворена двома або більше хімічними елементами.
Схема хімічної реакції — запис реакції без коефіцієнтів.
Фізичні явища — явища, під час яких не відбувається перетворення речовин.
Фотосинтез — процес перетворення вуглекислого газу та води, що відбувається в зеленому листі рослин, на кисень й органічні речовини.
Хімічна реакція (хімічне явище) — перетворення, під час яких відбувається руйнування одних речовин і утворення інших.
Хімічна формула — умовний запис складу речовини за допомогою символів та індексів.
Хімічне рівняння — умовний запис хімічної реакції за допомогою формул і коефіцієнтів.
Хімічний елемент — вид атомів з певним зарядом ядра (протонним числом).
Хімічні властивості речовин — здатності речовин до хімічних перетворень або відсутність цих здатностей.
Хімія — наука про речовини, їх склад, будову, властивості й перетворення.
Ядро атома — позитивно заряджена складова атома, що розташована в його центрі.
