Хімія 7 клас - Попель П.П. - Академія 2015

Словник термінів

Атом — найменша електронейтральна частинка речовини, яка складається з ядра і електронів, що рухаються навколо нього.

Атомна одиниця маси (скорочено — а. о. м.) — 1/12 маси атома Карбону.

Бінарна сполука — сполука, утворена двома елементами.

Валентність — здатність атома сполучатися з певною кількістю таких самих або інших атомів.

Відносна атомна маса — відношення маси атома до 1/12 маси атома Карбону.

Відносна молекулярна маса — відношення маси молекули до 1/12 маси атома Карбону.

Вищий оксид елемента оксид, у якому елемент виявляє максимально можливе для нього значення валентності.

Властивості речовини ознаки, за якими речовина відрізняється від іншої або подібна до неї.

Гідроксиди — сполуки металічних елементів із загальною формулою М(ОН)_n.

Гідроксильна група — група атомів ОН.

Горіння хімічна реакція, під час якої виділяється теплота і з’являється полум’я.

Графічна формула — формула, в якій за допомогою рисок показано, як атоми сполучені в молекулі.

Група (елементів) — стовпчик періодичної системи.

Дистильована вода — вода, яку очищено перегонкою (дистиляцією).

Електрон — негативно заряджена частинка, складник атома.

Індикатор — речовина, яка змінює забарвлення за дії розчинів лугу і кислоти.

Йон заряджена частинка, утворена внаслідок втрати атомом або приєднання до нього одного чи кількох електронів.

Каталізатор — речовина, яка спричиняє перебіг реакції або прискорює її, залишаючись після реакції незмінною.

Компонент — речовина, складова частина суміші.

Луг — розчинна або малорозчинна у воді основа.

Масова частка елемента у сполуці — відношення маси елемента до відповідної маси сполуки.

Масова частка розчиненої речовини у розчині відношення маси речовини до маси розчину.

Матеріал — речовина або суміш речовин, яку використовують у будівництві, для виготовлення обладнання, предметів побуту, художніх виробів тощо.

Молекула — частинка речовини, яка складається із двох або більшої кількості сполучених атомів.

Неоднорідна суміш — суміш речовин, у якій речовини можна виявити спостереженням.

Однорідна суміш — суміш речовин, у якій речовини неможливо виявити спостереженням.

Окиснення — хімічне перетворення речовини за участі кисню.

Оксид — сполука, утворена двома елементами, одним із яких є Оксиген.

Органічні речовини — сполуки Карбону (за деякими винятками).

Основи гідроксиди багатьох металічних елементів.

Період рядок або два суміжні рядки періодичної системи.

Періодична система хімічних елементів — таблиця, в якій елементи розміщені за зростанням заряду ядер атомів.

Порядковий номер хімічного елемента помер клітинки періодичної системи, де розміщений елемент.

Проста речовина речовина, утворена одним хімічним елементом.

Реагент — речовина, яка вступає в хімічну реакцію.

Реакція розкладу — реакція, під час якої з однієї речовини утворюється кілька інших.

Реакція сполучення — реакція, в якій беруть участь кілька речовин, а утворюється одна.

Розчин — однорідна суміш речовин.

Розчинник компонент розчину, який перебуває в такому самому агрегатному етапі, що й розчин.

Складна речовина, або сполука, — речовина, утворена кількома хімічними елементами.

Схема хімічної реакції — запис реакції за допомогою хімічних формул реагентів і продуктів.

Фізичне явище — явище, під час якого речовина не перетворюється па іншу.

Хімічна формула — позначення атома, молекули, речовини за допомогою символів хімічних елементів та індексів.

Хімічне рівняння — запис хімічної реакції за допомогою формул реагентів і продуктів, який відповідає закону збереження маси речовин.

Хімічне явище, або хімічна реакція, — явище, під час якого речовина (кілька речовин) перетворюється па іншу (інші).

Хімічний елемент — вид атомів із певним зарядом ядра.

Хімія — наука про речовини та їх перетворення.

Ядро атома — позитивно заряджений складник атома.