Підручник Біологія 9 клас - Л.І. Остапченко - Генеза 2017
ТЕМА 6. ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
§44. ЕТАПИ ЕВОЛЮЦІЇ ЛЮДИНИ
Пригадайте місце виду Людина розумна в системі органічного світу. Що таке дивергенція? Які систематичні одиниці використовують у зоології? Що таке вища нервова діяльність, абстрактне мислення, друга сигнальна система? Що таке біологічний прогрес?
Походження людини. Одне з найзагадковіших питань, які цікавлять не тільки науковців, а й пересічних людей, - це походження виду Людина розумна (Homo sapiens). З погляду різних релігій людина була створена Богом і залишається незмінною із часів акту творіння. Як ви пам’ятаєте, ці погляди викладено у Священних книгах: Біблії (у християнстві), Торі (в іудаїзмі), Корані (у мусульманстві).
Проте ще з давніх часів учені помічали подібні риси організації сучасної людини та людиноподібних мавп. Так, К. Лінней, створюючи свою систему тваринного світу, на підставі подібності будови помістив людину в ряд Примати. Але, оскільки він вважав, що людина, як й інші види живих істот, створена Богом, зазначив: «Пам’ятай про свого Творця».
Інших поглядів дотримувався Ж.-Б. Ламарк (див. мал. 1). Він вважав людину, що перебуває на вищому щаблі еволюції, прямим нащадком мавпоподібних істот. Натомість Ч. Дарвін (див. мал. 198) у своїй праці «Походження людини та статевий добір» (1881) наголошував, що людина та людиноподібні мавпи походять у колишні геологічні епохи від спільного предка. Дослідники систематичне положення виду Людина розумна визначають так:
Коротко про головне
Наслідком адаптацій організмів до середовища життя може бути біологічний прогрес або біологічний регрес. Біологічний прогрес може досягатися шляхом ароморфозу, ідіоадаптацій або загальної дегенерації.
Існують різні гіпотези, які намагаються пояснити походження життя на нашій планеті. Креаціонізм вважає, що життя створене Богом. Гіпотези абіогенезу стверджують, що життя на нашій планеті виникло шляхом небіологічного (абіогенного) синтезу органічних сполук з неорганічних, з подальшим виникненням первинних клітин та їхньою подальшою еволюцією. Гіпотези біогенезу пояснюють походження життя на нашій планеті його потраплянням з космосу (гіпотеза панспермії).
Цікаво знати
Маса головного мозку людиноподібних мавп становить у середньому: у шимпанзе - до 500 г, горили - 600 г У дорослої людини середня маса головного мозку близько 1300-1400 г Проте маса головного мозку в різних людей може варіювати в досить широких межах: наприклад, у відомого французького письменника Анато- ля Франса вона становила 1017 г, а в англійського поета Джорджа Байрона - 2238 г
Вид: Людина розумна (Homo sapiens).
Рід: Люди (Homo): крім сучасного виду Людина розумна, включає низку вимерлих видів.
Родина: Гомініди (Hominidae), крім роду Люди, включає низку сучасних родів великих людиноподібних мавп (шимпанзе, горила, орангутан) та деякі вимерлі (наприклад, австралопітеки).
Ряд: Примати (Primates) включає найбільш прогресивних представників ссавців; крім згаданих раніше представників родини Гомініди; це інші мавпи (макаки, павіани, гібони тощо), а також лемури, довгоп'яти та ін.
Клас: Ссавці (Mammalia).
Тип: Хордові (Chordata).
Активізуйте свої знання
Пригадайте з курсу біології 7-8 класів ознаки, що свідчать про приналежність виду Людина розумна до типу Хордові: закладання під час зародкового розвитку хорди (згодом її заступає хребет), зябрових щілин (через певний час вони заростають), нервової трубки на спинному боці тіла. Чотирикамерне серце, теплокровність, добре розвинена кора півкуль головного мозку, розвиток молочних залоз, наявність диференційованих зубів, які в дорослих особин мають корені - про приналежність до класу Ссавці. Як і в інших представників ряду Примати, у людини великий палець верхніх п'ятипалих кінцівок протиставлений іншим, що дає змогу здійснювати різноманітні рухи, зокрема хапальні.
Про походження людини від твариноподібних предків свідчать деякі рудименти та атавізми. Так, у процесі еволюції редукувались м’язи, які рухають вушну раковину, що дозволяє краще вловлювати звуки. Але в деяких людей така мускулатура розвинена більш або менш добре. Трапляються й люди, у яких сильно розвинений куприковий відділ хребта («хвіст») або занадто розвинений волосяний покрив на обличчі (див. мал. 193).
Про походження людини від спільних з людиноподібними мавпами предків свідчать і дані молекулярно-генетичних досліджень. Пригадайте: геноми людини та шимпанзе збігаються майже на 99 %. Досить близькі й каріотипи людини та шимпанзе: людина в диплоїдному наборі має 46 хромосом, тоді як шимпанзе - 48.
Процес походження та еволюції людини має назву антропогенез (від грец. антропос - людина та генезис - походження). На відміну від еволюції інших видів приматів, еволюція Людини розумної має свої особливості: вона пов’язана з переходом до прямоходіння, здатністю до трудової діяльності, членороздільної мови та абстрактного мислення.
Здатність до прямоходіння позначилася на особливостях будови людини (мал. 236). Зокрема, збільшився об’єм мозкового відділу черепа, що пов’язано з прогресивним розвитком головного мозку. У сучасної людини менш потужні щелепи, зменшилися розміри надбрівних дуг та утворився підборідковий виступ, пов’язаний зі здатністю до членороздільної мови. Потиличний отвір у людини перемістився ближче до центру основи черепа, що дозволяло краще зберігати рівновагу у вертикальному положенні.
У зв’язку з прямоходінням у сучасної людини стали потужнішими нижні к інцівки, масивнішими кістки тазового поясу, оскільки на ніжні кінцівки припадає основна маса тіла. Стопа людини набула склепінчастої форми, що зменшує втомлюваність під час тривалого ходіння або під час бігу (пригадайте: площа опори кінцівок зменшується у тварин, здатних до швидкого бігу: коней, оленів, вовків тощо).
Цікаво знати
Учені встановили, що спільний предок шимпанзе та людини існував близько 6 млн років тому При цьому генні послідовності цих двох видів збігаються приблизно на 99 %. Водночас результати аналізу генома людини свідчать про надзвичайно високу подібність послідовностей ДНК у різних індивідуумів: будь-які дві людини є ідентичними за нуклеотидними послідовностями на 99,5 %, тобто вся сукупність різноманітних фенотипів у людини зумовлена варіаціями тільки 0,5 % генома.
Мал. 236. Порівняльна характеристика скелетів людини розумної (І) та горили (ІІ). Завдання. Уважно вивчіть малюнок і, користуючись текстом підручника, знайдіть відмінності в будові скелета людини та горили й поясніть їхнє значення
Запам'ятаємо: слово - найважливіший засіб спілкування між людьми. Мова набула величезного значення в еволюції людини, вища нервова діяльність якої, на відміну від тварин, базується на тісних взаємодіях двох сигнальних систем: першої та другої.
Запам'ятаємо: еволюція людини спочатку базувалася на тих самих біологічних закономірностях, що й еволюція інших мешканців нашої планети. Здатність до прямоходіння звільнила верхні кінцівки, які набули здатності виробляти знаряддя праці й застосовувати їх для здійснення складних операцій у трудовій діяльності. Спільна трудова діяльність сприяла тіснішому спілкуванню членів людських спільнот, виникненню членороздільної мови та другої сигнальної системи. Усе це, у свою чергу, забезпечувало розвиток свідомості. Членороздільна мова та свідомість створили умови для накопичення досвіду, набутого попередніми поколіннями, та передачі його нащадкам. Так у процесі еволюції людини - антропогенезу - біологічні чинники поступово втрачали своє значення, натомість помітно зростала роль чинників соціальних, які й зумовили формування виду Людина розумна як біосоціальної істоти.
Цікаво знати
Як предки сучасної людини перейшли до прямоходіння? Одні з гіпотез припускають, що це було пов'язано з хапальною діяльністю: збирання їжі, перенесення дітей, - необхідністю оглядати місцевість у заростях рослин, аби вчасно виявити небезпеку. Інші гіпотези стверджують, що прямоходіння виникло у предків людини як адаптація до пересування по мілководдю, де вони збирали їжу
Хребет у людини порівняно з мавпами набув S-подібної форми, що полегшує підтримання тіла у вертикальному положенні та зменшує поштовхи й струси головного мозку під час стрибків або падіння. Грудна клітка набула форми зрізаного конуса. Це, з одного боку, збільшило її об’єм, а з іншого - дозволило краще зберігати рівновагу під час прямоходіння.
Верхні кінцівки людини стали коротшими, порівняно з людиноподібними мавпами, оскільки відпала потреба спиратись на них під час пересування. Звільнення верхньої кінцівки від функції опори розширило її функціональні можливості й створило передумови для здійснення трудової діяльності
Рушійними силами антропогенезу були не тільки біологічні чинники, а й соціальні. Предки сучасної людини вели суспільний спосіб життя. Вони жили групами, колективно полювали, спільно захищалися від ворогів, виховали нащадків. Трудова діяльність згуртовувала членів первісного соціуму (тобто суспільства як цілісної соціальної одиниці). У процесі виготовлення знарядь праці члени соціуму більше спілкувалися між собою, а старші члени соціуму передавали свої знання молодшим: учили їх ефективно полювати, уникати зустрічі з хижаками, виготовляти знаряддя праці, добувати й підтримувати вогонь тощо.
Потреба у спілкуванні між собою сприяла появі членороздільної мови. Так на певних етапах еволюції людини, крім першої сигнальної системи, з’явилась і друга.
Активізуйте свої знання
Сигнальна система - сукупність рефлекторних процесів, які забезпечують сприймання та аналіз інформації, а також формування відповідних реакцій організму на певні подразники. Перша сигнальна система є як в людини, так і у тварин. Вона сприймає за допомогою відповідних сенсорних систем ті чи інші подразники (сигнали) навколишнього середовища (зорові, слухові, смакові тощо). Натомість друга сигнальна система є лише в людини. Вона проявляється в спілкуванні за допомогою усної та писемної мови. Мова з'явилася в результаті суспільно-історичного способу життя, у результаті спілкування людей під час виконання спільних дій. Слова, які вимовляє людина, чує чи читає, становлять собою умовні подразники, які сприймає і розрізняє кора великих півкуль головного мозку.
Здатність до членороздільної мови вплинула й на подальший прогресивний розвиток головного мозку людини, здатність до абстрактного мислення (пригадайте: що це таке).
Основні етапи еволюції людини. Досі тривають дискусії щодо можливого безпосереднього предка виду Людина розумна, оскільки не виявлено форми, які можна було б вважати перехідними між вимерлими видами роду Люди і видом Людина розумна. Тому можна лише розглянути основні етапи еволюції сучасної людини.
Найбільш близькими до роду Люди вчені вважають австралопітеків1 (від лат. аустраліс - південний та грец. пітекос - мавпа) (мал. 237). Рештки цих істот уперше знайдено 1924 р. на території Південної Африки (пустеля Калахарі). Вони мешкали близько 4,4-1,8 млн років тому. У будові черепа австралопітеків є риси, притаманні й сучасній людині: слабкий розвиток щелеп, відсутність масивних іклів, об’єм головного мозку - близько 530 см3. Цим істотам було притаманне прямоходіння. Зріст здебільшого становив 120-140 см. Пізні австралопітеки могли самостійно виготовляти примітивні знаряддя праці: заточені камені, палиці тощо.
Питання, чи були австралопітеки безпосередніми предками роду Люди, досі залишається дискусійним. Багато дослідників розглядають австралопітеків як сліпу гілку еволюції, хоча й близьку до роду Люди.
Найдавнішим видом роду Люди вважають Людину вмілу. Цей вид з’явився 2,3 млн років тому, а вимер приблизно 1,4 млн років тому. Вперше рештки представників виду Людина вміла знайшли на території Танзанії (Східна Африка), а згодом - і в інших регіонах Східної та Південної Африки. Ці істоти були низькорослими (100-150 см заввишки), з масою тіла близько 30-50 кг (мал. 238). Середній об’єм головного мозку становив 650 см3.
Людина вміла відрізнялася від австралопітеків прогресивнішою будовою тазового поясу, рук і ніг, зокрема, великий палець ніг був розташований паралельно іншим. Прогресивна будова кисті розширювала функціональності руки, зокрема давала змогу виготовляти різні знаряддя праці та полювати. Здатність до трудової діяльності позитивно вплинула на розвиток розумових здібностей, перетворила людину вмілу на активного мисливця.
Іншими цікавими представниками роду Люди були Людина працююча та Людина прямоходяча. Ці два види виникли майже одночасно й мали подібні риси організації.
Людина працююча мешкала приблизно 1,8-1,3 млн років тому в Африці. Ріст цих істот становив близько 170 см (іноді - до 190 см), маса тіла - до 65 кг (мал. 239). У будові черепа, порівняно з людиною вмілою, було більше ознак, притаманних сучасній людині: кістки черепа були тоншими, зуби дрібнішими. Об’єм головного мозку в середньому становив 900 см3 (варіювався в межах 7001250 см3). Людина працююча виготовляла досконаліші знаряддя праці, наприклад двосічне рубало, що й зумовило назву цього виду. Вважають, що істоти цього виду могли використовувати вогонь.
Людина прямоходяча з’явилася приблизно 1,9 млн років тому на території Східної Африки. Об’єм головного мозку цього виду коливався у межах 800-1200 см3 (мал. 240). У будові черепа спостерігають такі примітивні ознаки, як товсті стінки черепної коробки, низьку лобову кістку та великі надбрівні дуги. Людина прямоходяча виготовляла досить складні знаряддя праці з каменів, загострені дерев’яні палиці. Вона мешкала в печерах, виготовляла одяг зі шкур тварин, можливо, використовувала вогонь для приготування їжі. Цей вид приблизно 1,8 млн років тому через Близький Схід поширився по Євразії, утворивши низку підвидів: пітекантропа (з території Індонезії), синантропа (Китай), людину грузинську (з території сучасної Грузії).
1 За сучасними поглядами рід Австралопітеки включає шість видів. Під назвою «австралопітекові» мають на увазі, крім роду Австралопітеки, ще п’ять близьких родів вимерлих вищих приматів.
Мал. 237. Австралопітек
Мал. 238. Людина вміла
Мал. 239. Людина працююча
Мал. 240. Людина прямоходяча
Цікаво знати
Дані сучасних досліджень свідчать, що останні представники людини прямоходячої на території сучасного Афганістану зникли лише 27 тис. років тому, тобто певний час жили одночасно із сучасною людиною. Дослідження Х-хромосоми, виконане в 2008 р., показало, що азійська лінія Людини прямоходячої могла схрещуватися з представниками виду Людина розумна.
Цікавим представником роду Люди є Людина неандертальська, або неандерталець (мал. 241). Назва цього виду походить від назви долини Неандерталь (Німеччина), де в 1856 р. уперше виявили рештки цих людей (череп і залишки скелета). Неандертальці мали досить широкий ареал: Європа, Середня Азія, Ближній та Середній Схід тощо. Середній зріст становив від 150 до 170 см, маса тіла - 65-80 кг. Ці люди мали дуже потужну статуру: їхня м’язова маса була на 30-40 % більшою, ніж у сучасної людини. Вони мали великий і масивний череп з потужними щелепами та маленьким підборіддям, лоб був скошений назад, а надбрівні дуги - масивні. Об’єм головного мозку в середньому становив 1600 см3. Руки та ноги неандертальців були потужні. Учені припускають, що їм було притаманне складне мовлення. Ці люди виготовляли досить досконалі знаряддя праці та зброю, широко застосовували в побуті вогонь.
Хоча геном неандертальців ще не повністю розшифровано, дослідження показали, що він на 99,5 % збігається з геномом Людини розумної. Відомі рештки окремих особин, що виникли внаслідок схрещування неандертальців із Людиною розумною, проте значного поширення цей процес не набув. Ці два види певний час співіснували, ворогуючи між собою.
Людина розумна - єдиний існуючий на сьогодні вид роду Люди. Від людини неандертальської його представники відрізняються низкою ознак будови: високий лоб, редуковані надбрівні дуги, відсутній потиличний виступ, наявний підборідковий виступ, який свідчить про високу здатність до членороздільної мови, сплощена грудна клітка та довші кінцівки (мал. 242).
Перші представники виду Людина розумна з’явилися приблизно 200 тис. років тому - їх виділяють в окремий вимерлий підвид - Людина розумна найстаріша. Сучасний підвид - Людина розумна розумна1 відрізняється від вимерлого підвиду прогресивними рисами будови черепа та менш масивним скелетом. Дослідники вважають, що близько 74 тис. років тому, імовірно після потужного вулканічного виверження, вони мігрували з території сучасної Індонезії до Африканського континенту, де стали предками сучасних людей. Приблизно 60-40 тис. років тому ці люди потрапили до Азії, а звідти розселилися на інші континенти: до Європи (близько 40 тис. років тому), Америки та Австралії (35-15 тис. років тому).
Для Людини розумної розумної характерні прогресивний розвиток нервової системи, досконала вища нервова діяльність, здатність до абстрактного мислення, високі інтелектуальні здібності. У процесі своєї еволюції Людина розумна перейшла від збирання рослин та полювання на тварин до ведення сільського господарства: вирощування культурних рослин і розведення свійських тварин. Вважають, що цей важливий етап розвитку сучасної людини відбувся близько 10 тис. років тому. Осілий спосіб життя сприяв виникненню великих поселень, торгівлі, згодом - стрімкому розвитку промисловості (технічній революції).
Мал. 241. Людина неандертальська
Мал. 242. Людина розумна (кроманьйонець)
Мал. 243. Людські раси: європеоїдна (1), монголоїдна (2), негроїдна (3)
1 Цей підвид ще називають «кроманьйонцем», оскільки перші рештки цих людей виявили в печері Кроманьйон на території Франції.
На сьогодні Людина розумна заселила всі існуючі континенти, її поселення існують навіть на території Антарктиди. Цей вид перебуває у стані біологічного прогресу, оскільки його чисельність стрімко зростає: якщо в 1800 р. населення нашої планети нараховувало 1 млрд особин, то в 2011 - понад 7 млрд. Вважають, що у 2016 р. населення нашої планети становило 7,3 млрд особин.
У процесі історичного розвитку виду Людина розумна залежно від умов проживання сформувалися різні етнічні групи - раси, основними з яких є європеоїдна, монголоїдна та негроїдна (мал. 243). Незважаючи на певні відмінності в зовнішній будові, представники всіх рас належать до одного виду - Людина розумна.
Ключові терміни та поняття:
антропогенез, австралопітеки, неандертальці, кроманьйонці, Людина розумна.
Перевірте здобуті знання
1. Що таке антропогенез? 2. Назвіть рушійні сили антропогенезу. 3. Чому на певних етапах антропогенезу стали переважати біологічні чинники? 4. Назвіть ознаки, притаманні представникам роду Люди. 5. Чим характеризується вид Людина розумна? 6. Які особливості еволюції людини розумної?
Поміркуйте
Що спільного й відмінного в еволюції Людини розумної та людиноподібних мавп?
Творче завдання. Запропонуйте свої варіанти застосування методів моделювання в дослідженні різноманітних еволюційних процесів.
Коротко про головне
Вид Людина розумна пройшов тривалу еволюцію, яку називають антропогенезом. Це насамперед пов'язано зі здатністю до прямоходіння, трудової діяльності, появою членороздільної мови та здатністю до абстрактного мислення.
Найбільш близькими до роду Люди вважають австралопітеків, в організації яких спостерігають певні риси, притаманні й сучасній людині (здатність до прямоходіння, слабкий розвиток щелеп, будова нижніх кінцівок та тазового поясу).
Вид Людина розумна - єдиний сучасний вид роду Люди. До цього роду належить і низка вимерлих видів (людина вміла, людина працююча, людина прямоходяча, людина неандертальська тощо). Під впливом певних умов проживання, які склалися в різних регіонах нашої планети, сформувалися різні раси людей: європеоїдна, монголоїдна та негроїдна.
ТЕСТ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
Виберіть із запропонованих відповідей правильну
1. Укажіть назву системи поглядів про незмінність живої природи із часів її виникнення: а) еволюційне вчення; б) гіпотеза панспермії; в) креаціонізм; г) гіпотеза абіогенезу.
2. Укажіть назву гіпотез походження життя, які засновані на тому, що жива матерія виникла з неживої: а) біогенетичні; б) абіогенетичні; в) панспермії; г) креаціонізм.
3. Назвіть учених, які висунули абіогенетичну (біохімічну) гіпотезу виникнення життя: а) С. Арреніус та В. Вернадський; б) О. Опарін та Дж. Холдейн; в) Л. Пастер та Р Вірхов; г) Е. Геккель та К.Тимірязєв.
4. Укажіть період часу, коли з'явився вид Людина розумна: а) близько 10 млн років тому; б) близько 5 млн років тому; в) близько 600 тис. років тому; г) близько 200 тис. років тому.
5. Укажіть назву еволюційного перетворення, пов'язаного з підвищенням рівня організації організмів: а) ароморфоз; б) ідіоадаптація; в) загальна дегенерація; г) біологічний прогрес.
6. Зазначте принцип, покладений в основу сучасної класифікації організмів: а) монофілії; б) поліфілії; в) панспермії; г) конвергенції.
7. Укажіть елементарну одиницю еволюції: а) порода тварин; б) сорт рослин; в) популяція; г) вид.
8. Укажіть середовище еволюційних процесів: а) екосистема; б) рід організмів; в) популяція; г) вид організмів.
9. Укажіть форму ізоляції, яку спостерігають за умов роз'єднання популяцій певними просторовими перешкодами: а) екологічна; б) географічна; в) сезонна; г) генетична.
10. Зазначте, як називають здатність до наслідування добре захищених організмів погано захищеними: а) дивергенція; б) конвергенція; в) атавізм; г) мімікрія.
11. Назвіть приклад ідіоадаптації: а) виникнення квітки; б) утворення ластів у ластоногих; в) зникнення кишечнику у стьожкових червів; г) поява щелеп у хребетних тварин.
12. Зазначте назву процесу незалежного розвитку подібних ознак в організмів, що не мають безпосередніх родинних зв'язків: а) дивергенція; б) адаптивна радіація; в) філогенез; г) конвергенція.
13. Виберіть ознаки, притаманні макроеволюційним процесам: а) відбуваються за тривалі історичні проміжки часу, недоступні для безпосереднього спостереження; б) відбуваються всередині популяції; в) сприяють виникненню нових видів; г) джерело мінливості - модифікації.
14. Визначте положення біогенетичного закону: а) нові види виникають шляхом розходження у нащадків ознак предків унаслідок пристосувань до різних умов довкілля; б) виживають і залишають нащадків найбільш пристосовані особини виду; в) процес еволюції відбувається шляхом поступового накопичення дрібних корисних змін, які підсилюються та комбінуються; г) онтогенез (індивідуальний розвиток) є стислим повторенням філогенезу (історичного розвитку виду).
15. Зазначте систематичну одиницю, виникненню якої сприяють мікроеволюційні процеси: а) родина; б) підвид; в) вид; г) рід.
16. Назвіть форму природного добору, яка сприяє зміні норми реакції організмів у певному напрямку: а) рушійний; б) розриваючий; в) стабілізуючий; г) штучний.
17. Укажіть приклад аналогічних органів: а) колючки барбарису та колючки кактусів; б) вуса суниць і вусики винограду; в) крила кажанів і птахів; г) бульбокорені жоржин та бульби топінамбура.
18. Виберіть гомологічні органи: а) крила кажанів та крила комах; б) крила кажанів та плавці китів; в) зябра річкового рака та річкового окуня; г) додаткові корені картоплі та ризоїди зозулиного льону.
Утворіть логічні пари
19. Установіть відповідність між еволюційними процесами та їхнім визначенням.
1 мікроеволюція |
А еволюційні процеси, які призводять до виникнення нових видів |
2 видоутворення |
Б еволюційні процеси, які призводять до виникнення надвидових |
3 макроеволюція |
систематичних одиниць |
4 конвергенція |
В еволюційні процеси, які призводять до виникнення подібних ознак |
у представників неспоріднених організмів |
|
Г еволюційні процеси, які призводять до виникнення нових популя- |
|
цій та підвидів |
20. Визначте ознаки організмів, які є прикладами ароморфозів, ідіоадаптацій, загальної дегенерації, атавізмів та рудиментів у тварин.
1 ароморфоз |
А дзижчальця у мух |
2 ідіоадаптація |
Б чотирикамерне серце у птахів |
3 загальна дегенерація |
В гачкуватий дзьоб хижих птахів |
4 рудименти |
Г поява недорозвинених кінцівок у безногої ящірки веретільниці |
Д відсутність кишечнику у стьожкових червів |
21. Установіть відповідність між біологічними процесами та їхньою сутністю.
1 філогенез |
А індивідуальний розвиток особини |
2 онтогенез |
Б формування подібних ознак у неспоріднених організмів унаслідок |
3 дивергенція |
мешкання в подібному середовищі |
4 конвергенція |
В історичний розвиток виду або іншої систематичної групи |
Г розходження ознак у нащадків спільного предка внаслідок пристосування до різних умов мешкання |
|
22. Установіть приналежність структур та органів рослин і тварин до гомологічних чи аналогічних.
1 гомологічні структури та органи рослин |
А колючки кактусів та глоду |
2 аналогічні структури та органи рослин |
Б зябра раків та риби |
3 гомологічні структури та органи тварин |
В колючки кактусів та барбарису |
4 аналогічні структури та органи тварин |
Г крила птахів та кажанів |
Д крила птахів та комах |
23. Визначте ознаки, притаманні різним шляхам еволюції.
1 ароморфоз |
А поява ознак, притаманних предкам |
2 ідіоадаптація |
Б значне ускладнення організації організмів |
3 загальна дегенерація |
В зміни в будові, не пов'язані зі зміною загального рівня організації |
Г спрощення будови; спостерігають в організмів, які ведуть паразитичний або сидячий спосіб життя |
Завдання з вибором трьох правильних відповідей із трьох груп запропонованих варіантів відповідей
24. Визначте характерні ознаки основних шляхів еволюції.
Ароморфози |
Ідіоадаптації |
Загальна дегенерація |
1 підвищення рівня організації організмів, які дають можливість засвоювати нові середовища мешкання |
1 спрощення організації в організмів, які перейшли до сидячого, малорухливого чи паразитичного способу життя |
1 зміни організмів, які не зачіпають рівня їхньої організації та слугують пристосуванням до конкретних умов мешкання |
2 зміни організмів, які не зачіпають рівня їхньої організації та слугують пристосуванням до конкретних умов мешкання |
2 підвищення рівня організації організмів, які дають можливість засвоювати нові середовища мешкання |
2 спрощення організації в організмів, які перейшли до сидячого, малорухливого чи паразитичного способу життя |
3 спрощення організації в організмів, які перейшли до сидячого, малорухливого чи паразитичного способу життя |
3 зміни організмів, які не зачіпають рівня їхньої організації та слугують пристосуванням до конкретних умов мешкання |
3 підвищення рівня організації організмів, які дають можливість засвоювати нові середовища мешкання |
25. Назвіть ознаки, притаманні різним формам природного добору.
Рушійний |
Стабілізуючий |
Дизруптивний (розриваючий) |
1 сприяє виникненню декількох різних фенотипових груп особин одного виду |
1 зберігається середня норма реакції |
1 фенотип змінюється у певному напрямку, відповідно до напрямку змін у довкіллі |
2 зберігається середня норма реакції |
2 фенотип змінюється в певному напрямку, відповідно до напрямку змін у довкіллі |
2 сприяє виникненню декількох різних фенотипових груп особин одного виду |
3 фенотип змінюється в певному напрямку, відповідно до напрямку змін у довкіллі |
3 сприяє виникненню декількох різних фенотипових груп особин одного виду |
3 зберігається середня норма реакції |
26. Укажіть ознаки, притаманні різним представникам родини Гомініди.
Шимпанзе |
Австралопітек |
Людина вміла |
1 маса головного мозку становить у середньому 420 г |
1 об'єм головного мозку становив в середньому 530 см3 |
1 об'єм головного мозку становив понад 1000 см3 |
2 здатність виготовляти складні знаряддя праці |
2 здатність виготовляти складні знаряддя праці |
2 здатність виготовляти складні знаряддя праці |
3 великий палець стопи розташований паралельно іншим пальцям |
3 великий палець стопи розташований паралельно іншим пальцям |
3 великий палець стопи протиставлений іншим пальцям |
Завдання з відкритою відповіддю
27. Як з позицій еволюційних поглядів Ч. Дарвіна та Ж.-Б. Ламарка можна пояснити появу в процесі еволюції довгої шиї у жирафи?
28. Що спільного та відмінного в сучасних еволюційних поглядах та теорії Ч. Дарвіна?
29. Чому екологічні чинники одночасно є й факторами еволюції?
30. Чим, з точки зору сучасних еволюційних поглядів, можна пояснити вимирання видів у процесі еволюції до появи людини?
31. Чому в процесі антропогенезу біологічні чинники поступово втратили свою провідну роль?
32. Чому наслідком дії еволюційних факторів є або пристосування (адаптація) до умов мешкання, або вимирання?
33. Чи могли різні рівні організації живої матерії на нашій планеті сформуватись одночасно?
34. Яке значення мав процес горизонтального перенесення генів для еволюції різних груп організмів?