Загальний курс транспорту


РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

2.2. КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ

Впровадження нових технологій

Необхідно всі зусилля та ресурси спрямовувати на підвищення результативності науково-технічного прогресу на транспорті, використовуючи конкурсну систему відбору напрямів його реалізації і найбільш ефективні проекти, та створити механізм, що координує економічні інтереси інвесторів, розробників, виробників і користувачів нової транспортної техніки. Підвищення технічного рівня транспорту потребує відповідної державної підтримки для фінансування актуальних галузевих наукових досліджень і розробок.

Для створення єдиної системи інформаційних комунікацій на транспорті, що буде інтегрована у світову інформаційну мережу, здійснити комплексний розвиток бази інформування та впровадження інформаційних технологій.

Забезпечення ефективного використання трудових ресурсів. Реформування ТДК вимагає проведення ефективної соціальної та кадрової політики, яка повинна забезпечувати:

✵ здійснення комплексу заходів, спрямованих на пом'якшення негативних наслідків економічних реформ та структурних перетворень у транспортній системі, виходячи з державної політики в галузі трудових ресурсів;

✵ продовження практики укладення галузевих тарифних угод.

Важливим пріоритетом соціальної політики є сприяння забезпеченню ефективної зайнятості з тим, щоб вивільнення працівників в умовах зниження обсягів перевезень не призвело до одночасного масового звільнення і відбувалось шляхом впровадження альтернативних заходів для збереження необхідного кадрового потенціалу.

Важливим напрямом соціальної політики залишається також удосконалення системи заробітної плати.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.