Загальний курс транспорту


РОЗДІЛ 7 АВІАЦІЙНИЙ ТРАНСПОРТ (АТ)

7.4. ТЕХНІЧНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ (AT)

Авіаційний транспорт як галузь - це усі види підприємств, організацій та установ, діяльність яких спрямована на створення умов та використання повітряного простору людиною за допомогою повітряних суден. Цей вид транспорту має багато переваг:

а) висока швидкість перевезень - швидкість сучасних позазвукових літаків має 2200-2500 км/год., дальніх і середніх магістральних дозвукових літаків, таких як «ИЛ-61», ТУ-154, ТУ-134, «ИЛ-86» та інших - 850-890 км/год., а літаків місцевих повітряних ліній (ЯК-40, ЯК-42, АН- 24, АН-2) - від 200-500 км/год. (в порівнянні: залізничний транспорт - 55 км/год, автобус - 60-80 км/год., річковий-морський-25 км/год.; судна з підводними крилами 65-75 км/год.);

б) змога досягнути практично будь-якої точки, навіть у важко доступних районах;

в) практично невеликі капіталовкладення в наземні засоби.

На будівництво в бездорожніх районах двох аеропортів в ВПМ (вихідний пункт маршруту) і КПМ треба невеликі затрати часу, а капіталовкладень в багато разів менше, ніж для спорудження полотна залізничних або автомобільних доріг.

г) велика організаційна маневровість та можливість створювати прямі сполучення.

д) важливими технічно-експлуатаційними властивостями літаків є міскість для пасажирів та вантажопідйомність для вантаження. Все це тісно пов'язано з типом та потужністю силової установки, а також з максимальною польотною вагою літака.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.