Матеріалознавство швейного виробництва

ХІМІЧНІ ВОЛОКНА

Синтетичні волокна

Властивості волокна

I. Механічні: невисока міцність (18-25 сН/текс), у вологому стані міцність не змінюється; високі: видовження (на 20-25%) та стійкість до стирання; низька пружність.

II. Фізичні: низькі: гігроскопічність (до 0,5%), теплостійкість (70-75°С), світлостійкість; висока електризуємість. Внаслідок тертя волокон на їх поверхні накопичуються значні електростатичні заряди, які мають лікувальні якості. Тому хлорин використовують для виготовлення білизни для лікування захворювань кістково-м'язової системи.

III. Хімічні: найбільш висока хемостійкість. Волокно не розчиняється навіть у «царській горілці», тобто у суміші трьох концентрованих неорганічних кислот: сірчаної, соляної та азотної. Волокно стійке до дії води та мікроорганізмів.

Характер горіння: при піднесенні до полум'я волокно тане, дає теплову усадку, але не горить, розповсюджує запах хлору.

Використовують волокно в суміші з вовною для виготовлення тканин для пальт та суконь, для виготовлення верхнього трикотажу, килимів; в чистому виді - в технічних цілях для виготовлення фільтрувальних тканин для хімічної промисловості; тканин для спецодягу.

Полівінілхлоридне волокно за будовою та основними властивостями подібне до хлорину, але має більш високі: міцність, пружність, стійкість до стирання та стійкість до органічних розчинників.