Матеріалознавство швейного виробництва

АСОРТИМЕНТ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ З'ЄДНАННЯ ДЕТАЛЕЙ ОДЯГУ

Бавовняні швейні нитки

Бавовняні швейні нитки виробляють з високоякісної гребінної пряжі в 2, 3, 4, 6, 9 та 12 складань.

Основні операції з виготовлення ниток: трощення (складання 2-3-х та більше ниток), скручування та оздоблення. Для зрівноваженості структури ниток останнє скручування виконується в напрямку, протилежному основному скручуванню.

Оздоблення ниток включає операції: відварювання, відбілення, фарбування, апретування та поліровки. Найбільш високоякісні нитки мерсеризують. Бавовняні швейні нитки за оздобленням та забарвленням випускають: суворими, білими, чорними, кольоровими, матовими або глянцевими, з м'яким та жорстким оздобленням.

За товщиною швейні нитки поділяються на торгові номери; за міцністю - на торгові марки.

Торговий номер - це умовний номер ниток. Більш тонкі нитки мають більш високий торговий номер.

Нитки торгових марок «Екстра «, «Прима «, «Спеціальні» та «Чайка» випускають таких торгових номерів: 10, 12, 20, 30, 40, 50, 60, 80 та 120.

Нитки торгової марки «Особливо міцні» випускають торгових номерів: 00, 0, 1, 3, 4 та 6 і використовують при виготовленні спеціального одягу.

Сорт ниток встановлюється за показниками міцності, рівномірності, зрівноваженості за скручуванням та за бальною оцінкою зовнішніх дефектів при перегляді 100 паківок ниток з довжиною кожної паківки - 200 метрів.

В білих нитках І сорту допускається дефектів не більш, ніж на 45 балів; в суворих, кольорових та чорних нитках І сорту - не більш, ніж на 36 балів.

Використовують бавовняні швейні нитки як основні при виконанні операцій з'єднання деталей швейного виробу, обметування зрізів та інших.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.