Матеріалознавство швейного виробництва
АСОРТИМЕНТ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
НЕТКАНІ МАТЕРІАЛИ
Ниткопрошивні неткані полотна
Ниткопрошивні неткані полотна дуже різноманітні за структурою: від вишуканих прозорих та напівпрозорих блузочних полотен до важких костюмно-платтєвих та мебельно-декоративних. Зовнішній вигляд та властивості полотен залежать від їх структури та волокнистого складу ниток, кількості систем ниток та їх взаємного розташування в настилі; виду прошивної системи ниток та трикотажного переплетення, характеру оздоблення та забарвлення. їх випускають суворими, відбіленими, гладкофарбованими, меланжевими та з друкарськими малюнками, по типу пістрявов'язаних та іншими. Використання фасонної пряжі надає полотнам ефект букле. Ниткопрошивні полотна мають міцну, жорстку структуру.
Бавовняні полотна виробляють з однієї або двох взаємно перпендикулярних систем ниток, прошивають скрученою бавовняною пряжею 25 текс х 2 або ПАН пряжею 29,4 текс х 2, випускають їх відбіленими, надрукованими або з кольоровими просновками. Використовують для виготовлення рушників, серветок, простирадл.
Напіввовняні полотна використовують для виготовлення одягу та для оббивки меблів. Костюмно-платтєві полотна виготовляють прошиванням настилу з товстої напіввовняної пряжі лінійної щільності 110 текс поліефірною текстурованою ниткою лінійної щільності 11 текс х 2. Зовні такі полотна нагадують пістрявов'язаний трикотаж з потовщеними поперечними смугами.
В асортименті шовкових полотен типу тканин найбільша питома вага припадає на костюмно-платтєві, блузочні та декоративні полотна. їх виробляють з синтетичної об'ємної пряжі та текстурованих ниток, прошитих такою же пряжею, текстурованими або комплексними капроновими нитками переплетенням трико на машині 18 класу. Полотна випускають шириною 150 см, поверхневою щільністю 98 - 305 г/м2.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.