Матеріалознавство швейного виробництва

СОРТНІСТЬ ТКАНИН

ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СОРТУ ВОВНЯНИХ ТКАНИН

На вовняні тканини встановлено 2 сорти: 1 та 2.

Сорт вовняних тканин визначають за фізико-механічними показниками, за показником стійкості фарбування та за наявністю дефектів зовнішнього виду і встановлюють за найгіршим з цих показників.

Тканини 1 сорту та на експорт за фізико-механічними показниками та стійкістю фарбування повинні відповідати нормативам відповідних стандартів.

Для тканин 2 сорту допускаються незначні відхилення від мінімальних норм, які встановлені для тканини 1 сорту, з одного з таких показників:

- за кількістю ниток на 10 см, розривним навантаженням, видовженням, поверхневою щільністю - не більш половини допустимого відхилення, яке встановлено для тканин 1 сорту;

- за змістом вовняного волокна в напіввовняних тканинах: від 1 до 5%;

- за перевищення норм:

а) з масової частки жиру - не більше 1,5%;

б) з усадки - до 1% (після замочування або прасування) - для чистововняних тканин та до 1,5% - для напіввовняних тканин.

Для тканин 2 сорту допускається зниження стійкості фарбування від двох видів впливів групи «звичайної"» стійкості на 1 бал від нормативів стандарту, які встановлені для тканин 1 сорту.

Дефекти зовнішнього вигляду виявляють переглядом тканини з лицевої сторони на бракувальному верстаті. Місцеві та поширені дефекти оцінюють за допомогою таблиці 1 стандарту; підраховують їх кількість на куску тканини фактичної довжини, а потім перераховують на умовну довжину 30 м за формулою:

Пу=Пф*30/ L ф.

Допустима кількість місцевих дефектів на умовній довжині куска тканини для тканин вищої категорії якості - 10; для тканин 1 сорту - 12; для тканин 2 сорту - 36.

В тканинах вищої категорії та 1 сорту не допускаються поширені дефекти; в тканинах 2 сорту допускається наявність не більш одного з представлених в таблиці 1 стандарту поширених дефектів, крім дефектів друкування. Для надрукованих тканин 2 сорту допускається наявність двох поширених дефектів з представлених в таблиці.