Фізика 9 клас Збірник задач - 2017
СВІТЛОВІ ЯВИЩА
9. Дисперсія світла. Колір
Найдивовижніша та найчудовіша
суміш кольорів — це білий колір.
Ісак Ньютон
Приклад розв’язання задачі
М. В. Ломоносов в одному зі своїх записів запитує: «Будь-який колір від змочування водою стає густішим. Чому?»
Як відповісти на це запитання?
Розв’язання. Колір поверхні визначає спектральний склад відбитих нею променів. Коли поверхня суха, то до променів, що відповідають забарвленню поверхні, додається розсіяне біле світло від нерівностей поверхні. Тому колір поверхні виявляється менш яскравим. Коли поверхню просочено водою, нерівності затягуються поверхневою плівкою води, і розсіяне проміння зникає. Тому основний тон забарвлення поверхні здається нам темнішим.
Усна розминка
9.1. Як можна розкласти біле світло в спектр? Наведіть приклади.
9.2. Які природні явища можна пояснити дисперсією світла?
9.3. Яку інформацію зашифровано в наведеному нижче вірші-загадці?
Вийшла звідкись гарна дівка,
На ній стрічка-семицвітка;
А де з річки воду брала,
Там коромисло зламала.
Про які сім кольорів ідеться? Чи можете ви назвати їх у правильному порядку?
9.4. Поет В. Шефнер писав:
Всего мне мало... Пусть в мгновение это
Все семь цветов я вижу без труда, —
Но все ж невольно жду восьмого цвета,
Который в детстве снился иногда.
Про які сім кольорів згадує поет у вірші?
9.5. Чи можна наблизитися до веселки?
9.6. Що визначає колір, який сприймає око, — довжину хвилі чи частоту світла?
Перший рівень
9.7.
Як можна пояснити розкладання світла в спектр, коли воно проходить крізь призму?
9.8.
Назвіть властивості основних кольорів спектра.
9.9.
Які властивості мають усі кольорові поверхні?
9.10.
Чи відбиватиметься червоне світло від червоної поверхні; від синьої?
9.11.
Чи відбиватиметься зелене світло від червоної поверхні; від чорної?
9.12.
Білий промінь світла падає на бічну грань призми під кутом 0°. Чи одержимо ми на екрані спектр?
Другий рівень
9.13.
Як можна пояснити розкладання світла в спектр, коли воно проходить крізь призму?
9.14.
Чому ми бачимо чорні літери на білому аркуші паперу?
9.15.
Чому листя дерев зелене?
9.16.
Чому троянда червона?
9.17.
На білому тлі написано слово червоним чорнилом. Крізь скло якого кольору не можна прочитати написане?
9.18.
Чи можна побачити предмет, дивлячись на нього крізь два складених кольорових скла — зелене й червоне?
9.19.
Від чого залежить колір тіл? Які кольори називають додатковими?
9.20.
Якби Сонце випромінювало світло одного кольору, на
приклад червоного, то якими б здавалися різнокольорові тіла на Землі?
9.21.
Чому на транспорті сигнал небезпеки подають червоним світлом?
9.22. На рисунку показано заломлення в призмі вузького пучка зеленого кольору. Поясніть, чому цей пучок не розклався в спектр.

Третій рівень
9.23.
Поясніть походження кольору синього паперу; синього скла; синього неба.
9.24.
Чому із Землі небо здається блакитним, а з Місяця — чорним?
9.25.
Чому часто після дощу з’являється веселка?
9.26.
Чому деякі тіла здаються білими, сірими та чорними? Поясніть.
9.27.
Як ви розумієте слова І. Ньютона: «Найдивовижніша та чудесна суміш кольорів — це білий колір»?
9.28.
Чому Сонце або Місяць, що сходять із-за обрію або сідають за обрій, набувають червоного відтінку?
9.29.
Чому система кольорового телебачення ґрунтується на застосуванні трьох кольорів — червоного, зеленого та синього?
9.30.
Воду освітлюють червоним світлом. Яке світло побачить людина, що розплющила очі під водою?
9.31.
Чому всі зорі на нічному небі здаються нам білими? Відомо, що серед зір є і жовті, і червоні, і блакитні.
9.32.
Чи дійсно можна отримати будь-який колір, змішуючи червоне, зелене та синє світло?
Перша публікація: 01/01/2017
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.