Рекомендації до виконання тестових завдань

Лексика української мови за походженням і вживанням

1. За походженням слова української мови поділяють на власне українські (міркувати, гарний, плаксій, січень, очолити тощо) та запозичені з інших мов, які найчастіше мають фонетичні і граматичні ознаки українських слів (синтаксис, екзамен, футбол тощо).

Слова, що зберегли зовнішні ознаки мови, з якої походять, називають варваризмами (хепі-енд, а/та таїег). Екзотизми — слова, що формою і значенням створюють ефект іноземного середовища (ковбой, коп, джигіт).

Запозичення, що в подібній формі вживають у багатьох, навіть неспо- ріднених мовах, називають інтернаціоналізмами (комунікація, аташе, брифінг, меморандум).

До багатьох запозичених слів можна дібрати українські відповідники- синоніми-.демократія — народовладдя, суверенітет— незалежність.

2. За поширенням у мовленні слова поділяють на дві групи: загальновживані, що становлять основу української лексики (батько, жито, сонце, верба, говорити, сім тощо); незагальновживані, або спеціальні, — слова, вживання яких обмежене: а) певною місцевістю — діалектні слова (пательня, рондель, голадниця — сковорода); б) сферою діяльності представників окремих професій — професіоналізми (стартер, зварювання, клема, нарізний — технічна сфера) та окремими соціальними групами людей, об’єднаних спільними захопленнями чи способом життя — жаргонізми (у мовленні комп’ютерників: вінт — жорсткий диск, мама — материнська плата); в) побутовим спілкуванням — розмовні (хутко, витріщитися, шкапа); г) офіційним спілкуванням — книжні (благоволити, уста, царина), для складання ділових паперів — канцеляризми (протокол, кошторис, узгоджувати); г) науково-технічним мовленням — терміни (вегетація, префікс, кредитування).

3. За часом утворення і вживанням лексику поділяють на: 1) слова активного словникового складу, наприклад: хліб, дорога, тангенс, економіка; 2) слова пасивного словникового складу, з-поміж якого виокремлюють:

а) застарілі, зокрема архаїзми, — слова, що називають річ або поняття, які мають сучасні відповідники (перст — палець, спудей — студент);

історизми — слова на позначення зниклих речей або понять (воєвода, бунчук, ятаган, волость); б) неологізми — нові слова, які з’являються у процесі пізнання навколишнього світу (пейджер, ток-шоу, брифінг) або утворені письменниками (авторські неологізми, чи поетизми), наприклад у М. Рильського — небознавство, мільйонокрилий, пружисто-юний.

4. За емоційно-експресивним забарвленням розрізняють слова стилістично нейтральні (загальновживані, активного складу) та емоційно забарвлені (любий, матуся, грибок, питоньки, погань, вітрище, дідуган).