Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік
Cинтаксис. Пунктуація
Рекомендації до виконання тестових завдань
Словосполучення. Типи підрядного зв’язку
1. Зверніть увагу, що деякі поєднання слів не належать до словосполучень:
1) поєднання повнозначного і службового слова (біля столу, поблизу школи);
2) поєднання підмета і присудка (учні навчаються);
3) поєднання слів на основі сурядного (граматично рівноправного) зв’язку (батьки і діти, слухати і не розмовляти);
4) фразеологізми, що вживаються у значенні одного слова (п'ятами накивати — втекти, байдики бити — ледарювати);
5) аналітичні (складені) граматичні форми (більш зручний — форма вищого ступеня порівняння прикметника; буду працювати — форма майбутнього часу дієслова).
2. Пам'ятайте, що граматичне значення словосполучення — це ті відношення, які встановлюємо за запитаннями від головного слова до залежного:
— означальне — залежне слово відповідає на запитання який? чий? котрий? (цікава книга, чудова мандрівка, слова (чиї?) матері, перші поцілунки);
— додаткове, або об'єктне, — залежне слово відповідає на запитання непрямих відмінків кого? чого? від кого? для кого? за кого? у кого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? та ін. (вивчити (що?) вірш, подарувати (що?) квіти (кому?) вчительці; старший (за кого?, від кого?) за брата (від брата); милуватися (чим?) картиною та ін.);
— обставинне — залежне слово відповідає на запитання різних обставин: де? куди? звідки? коли? чому? навіщо? незважаючи на що? як? яким способом? (працювати (де?) в саду, повернутися (коли?) через місяць, сказати (навіщо? з якою метою?) навмисне, не побачити (чому? з якої причини?) спросоння).
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.