Українська мова - Морфологія збірник вправ. Частина 1 - 2015

ІМЕННИК

ЗНАЧЕННЯ ІМЕННИКА, ЙОГО ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ

Вправа 1. За 5 хвилин проаналізуйте одне з речень (на вибір) за частинами мови і дайте відповіді на запитання:

1. Які частини мови входять у речення?

2. Скільки іменників у ньому?

3. Скільки іменників-назв істот і неістот?

4. Скільки власних і загальних назв?

5. Скільки конкретних і абстрактних?

6. Скільки одиничних і збірних іменників?

1. Дід Максим привезе внучку Орисю бабусі Марусі машиною «Таврія» з міста Херсона в село Клини. 2. Внучка Яринка приносить із саду квіти ромашки бабусі Оксані до хати в кімнату — вітальню до заходу сонця. 3. З міста Києва на канікули приїхала поїздом в Крим до Чорного моря біля Ялти студентка університету імені Драгоманова Марія Крячко.

Вправа 2. Пригадайте все, що ви знаєте про іменник. Самостійно складіть лінгвістичну довідку за планом.

1. Що таке іменник?

2. Іменники власні і загальні.

3. Іменники з конкретним та абстрактним значенням.

4. Назви істот і неістот.

5. Збірні, речовинні, одиничні іменники.

Вправа 3. Прочитайте. Випишіть з тексту іменники, що означають: а) збірні поняття; б) абстрактні; в) конкретні. Знайдіть приклади переходу частин мови з однієї в іншу.

МОВИ РІДНОЇ СЛОВО

Кожен народ, що дбає про своє сьогоднішнє і майбутнє, знає, до чого веде руйнування чи зрікання рідної мови. Це деградація, виродження, занепад. Тому люди завжди берегли свою живильну криницю — мову, з якої черпали силу для духовного здоров’я і наснаги.

Оскільки мова — це концентрація мудрості й досвіду, то втрата її веде до порушення суспільної гармонії, законів людської еволюції. Вона — неповторна гілка на древі людства, з понищенням якої захиріє і зубожіє все дерево.

Втрата народом мови — це трагедія всіх трагедій, бо тоді губиться весь попередній досвід, зафіксований у ній. Культура змінює свій генетичний код, а народ відчужується від традицій, звичаїв, духу предків, потрапляє в іншу духовну атмосферу і свідомо чи несвідомо страждає (К. Мотрин).

► Складіть діалог за темою, порушеною в тексті.

Вправа 4. Прочитайте. Випишіть з тексту іменники: а) з абстрактним значенням; б) з речовинним. Які граматичні ознаки властиві таким іменникам? Знайдіть приклади префіксального та суфіксального словотвору іменників.

САМОЦВІТИ

Голубувато-зелений аквамарин віддавна вважався талісманом мандрівників, особливо мореплавців. Стверджують, що він увібрав усю красу морської стихії. У граната слава священного каменя. Це камінь кохання, гніву й пристрасті. А ще цей самоцвіт проганяє смуток, приносить радість.

Про кварц кажуть, ніби його кристали оберігають від нападу ворогів. А його різновид — «тигрове око» — рятує від страждань, відводить небезпеку. Ще за часів Олександра Македонського фантастичну силу приписували опалу: і нерви заспокоює, і серце лікує, і від деяких пристрастей утримує. Надприродними властивостями наділяли бурштин, який рятує від пропасниці, жовтяниці, зоба, попереджає інші захворювання, дарує красу і довголіття. Товчений мінерал пили з молоком від внутрішніх хвороб і короткозорості.

Слов’яни дуже високо цінували ніжно-фіолетовий аметист. За його допомогою, вважали наші предки, можна передбачити настання зими чи випадання дощу. У старих лікарських порадниках читаємо, що аметист пияцтво лікує, думки погані відганяє, добрим розум робить, у будь-яких справах допомагає.

Символіка, що приписується самоцвітам, досить виразна: сапфір — постійність; рубін і альмандин — пристрасть; агат — здоров’я і довголіття; топаз — дружба; хризопраз — успіх; гранат — вірність; цирконій — удача; яшма — скромність і мужність (З календаря ).

► Знайдіть у тексті складнопідрядні речення, визначте тип підрядної частини.

Вправа 5. Прочитайте. Випишіть з речень назви істот в одну колонку, а неістот — у другу.

РЕАЛЬНІСТЬ ЧИ ВИМИСЕЛ?

Якось у пустелі на близькому Сході було помічено хлопчика, що біг у стаді газелей. його піймали і передали на виховання одній жінці. Вона розповідала, що хлопчик поводиться і харчується так само, як газель. Відкидаючи людську їжу, він їсть тільки траву.

Немало історій розповідають про дітей, викрадених вовками. Найбільш відома з них — про двох індійських дівчаток семи і двох років, помічених у 1920 році у зграї вовків. Вони бігали на чотирьох, харчувалися м’ясом і вили, як справжні вовки. Обох дівчаток забрали в притулок, але з них лише старша навчилася ходити на двох ногах і вимовляти кілька слів. У 17 років вона раптом померла.

Жителі Гімалаїв розповідають, що іноді бачать «єті» — величезну незграбну істоту, яка тримається, ходячи прямо, як людина. Її називають «сніговою людиною». Слід її ступні завдовжки 80 см і завширшки 40 см. Одна така «людина» була вбита в 1957 році в Китаї, коли вона напала на маленьку дівчинку. Пальці на руках «снігової людини» досягали 14 см у довжину (З кн. «Все про все»).

► Зробіть фонетичний розбір виділеного слова.

► Знайдіть слова, утворені префіксальним способом.

Вправа 6. З’ясуйте формальну відмінність між іменниками — назвами істот та неістот, поставивши їх у формах називного та знахідного відмінків однини і множини.

Дівчина, програміст, Зевс, завод, стілець, двійка, олень, груша, блакить, кінь, комора, береза, змій, садівник, дощ, мрець, сокіл, теля, грім, ремісник, метелик, народ, професор.

► Складіть шість речень зі словами (на вибір).

Вправа 7.Випишіть іменники, схарактеризуйте їхнє значення, морфологічні ознаки і синтаксису роль за таблицею.

Я не бував за дальніми морями,

Чужих доріг ніколи не топтав —

В своїм краю під буйними вітрами

Щасливим і вільним виростав.

Мене ліси здоров’ям напували,

Коли бродив у їхній гущині.

Мені поля задумливо шептали

Свої ніким не співані пісні.

Коли не вмів ще й букваря читати,

Ходив, як кажуть, пішки під столом,

Любить людей мене навчила мати

І рідну землю, що б там не було.

Чужих країв ніколи я не бачив,

Принад не знаю їхніх і окрас,

Та вірю серцем щирим і гарячим:

Нема землі такої, як у нас.

В. Симоненко

Вправа 8. Прочитайте текст. Визначте, що означають іменники, якими членами речення вони виступають. Зробіть синтаксичний розбір 1 і 3 речення (письмово).

КОБЗАРІ УКРАЇНИ

Кобзар Данило Бандурка вчився бандурського мистецтва в Богуславі. Належав він до славетних народних співців часів козацтва. Спочатку Данило співав на київських вулицях та майданах. А як став відомим серед людей, прибув до Запоріжжя. Січовики прийняли його радо, приписали до Корсунського куреня. А коли піднялося повстання проти панської Польщі, Данило Бандурка став гайдамакою, пішов із шаблею проти панів. За ці «злочини» закували Данила в кайдани і відправили станом до фортеці.

Та не могли скарати на горло вороги його кобзарську пісню і думу. Від села до села пішли його учні. Вони донесли в палких кобзарських грудях сиву пісню про волю до наших днів (М. Литвин).

► Знайдіть у тексті фразеологізм, доберіть до нього синонім.

Вправа 9. Заповніть таблицю, дібравши відповідні іменники зі словника, наведеного нижче.

Актуальність, атакування, бажання, байдужість, бетонування, білизна, білість, боротьба, будівництво, буксування, вагання, валютування, валькування, вантаження, вантажність, вапно, варениця, варення, вартість, ввічливість, віск, вертлявість, весніння, весілля, властивість, вигадливість, вино, вишивка.

Вправа 10. Поясніть лексичне значення і правопис слів.

Вершина, велетень, кип’яток, п’єса, чемпіон, чемність, жінка, сльоза, пеньок, район, батальйон, зілля, збіжжя, знання, щоденник, свіжість, ганьба, марево.

► Доберіть синоніми до виділених слів, складіть з ними речення.

Вправа 11. Розв’язування лінгвістичної задачі.

Побудуйте граматичне доведення, підтвердивши чи спростувавши гіпотезу: «Іменники багатство, козацтво, убозтво мають спільний суфікс».