Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020

ГРУПА НЕФОРМАЛЬНА

ГРУПА НЕФОРМАЛЬНА — спільнота людей, що виникає спонтанно на ґрунті взаємних симпатій, схожості ціннісних орієнтацій та інтересів, Г. н. можуть існувати як самостійні, ізольовані спільноти, але можуть утворюватися й у середині формальних груп та організацій як альтернатива й доповнення до них. У такому разі об'єднання людей відбувається на емоційно — особистісному ґрунті й відповідає потребі у спілкуванні в її найбільш розвинених формах.

Тому міжособистісні стосунки у Г. н. характеризуються порівняно високим прагненням індивідів до взаєморозуміння, взаємодопомоги, залученості, співробітництва, емоційної стабільності та дружби. Спільні інтереси є підґрунтям стабільності й довготривалості існування Г. н. незалежно від їхнього змісту. Водночас наявність групової мети та відповідної спрямованої назовні сумісної діяльності не є обов'язковою умовою існування Г. н.

Система стосунків є вихідною як потенційно рівноправна для всіх членів Г. н., але у процесі спілкування змінюються особистісна значущість і суб'єктивна привабливість кожного індивіда в очах інших. Г. н. структуруються за рахунок виникнення «центрів тяжіння» та «периферії» спілкування, утворюючи ієрархію стосунків. Головним методом дослідження структури Г. н. є соціометрія, яка уможливлює визначення соціометричного статусу кожного члена групи. Диференціація значущості індивідів визначає появу лідера Г. н., а його визнання дістає вираження в авторитеті. Механізм визнання є двобічним — лідер виражає думку групи й керує групою, спираючись на свій авторитет. Поведінка кожного члена групи визначається його статусом та роллю, яку він перебирає на себе. Кожна людина водночас може бути членом багатьох Г. н., де вона може займати різне місце в ієрархічній структурі й відігравати різні ролі. Регуляція поведінки членів групи, завдяки якій зберігається її психологічна єдність, здійснюється на ґрунті спільно визнаних цінностей з допомогою певних неформальних санкцій. Залученість і приналежність індивіда до різних Г. н. є необхідною умовою повноцінного розвитку його особистості та самореалізації.

Г. н. як соціальна спільність, що формується на ґрунті міжособистісних стосунків, не має офіційно затвердженого статусу. Нерідко замість термінів «формальна» і «неформальна» стосовно відповідних соціальних груп уживають поняття «офіційна» і «неофіційна» група. Щоправда, деякі різновиди Г. н., що самоорганізуються, можуть надалі отримувати офіційний статус (громадські організації, самодіяльні колективи тощо).