Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020
ВОЛОВИЧ Володимир Ілліч
ВОЛОВИЧ Володимир Ілліч (15. 03. 1939, с. Мірча, Бородянського р-ну Київської обл.) — укр. соціолог. Закінчив Київський держ. ун-т ім. Т.Г.Шевченка в 1969 p., аспірантуру в Ін-ті філос. АН УРСР в 1972 р., д-р філос. наук (1985), проф.(1986). В 1972 - 1976 pp. наук, співроб. Ін-ту філос. АН УРСР, в 1976 — 1990 pp. викладач, зав. каф. філос. та соціології в Київському ін-ті політології та соціального управління. З 1990 р. зав. кафедри методології та методів соціол. досліджень Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка, а з 1991 р. — декан ф-ту соціології та психології. В 1990 — 1996 pp. — президент Соціол. асоціації України. В період відродження соціології в Україні розробляв питання специфіки соціального пізнання, методол. обґрунтування соціол. дослідження, надійності методів емпіричного дослідження. Основні праці — з заг. соціології політики, сусп. свідомості та методів вивчення громадської думки. Заг. кількість наук, публікацій — понад 150, серед яких 7 індивідуальних та колективних моногр., 5 брошур, посібник з соціології для вузів та довідники.
Тв.: Надежность информации в социологическом исследовании. К., 1974; Исторический материализм и конкретные социологические исследования. К., 1977; Научные основы руководства формированием человека. К., 1985 (співавт.); Дисциплина и перестройка. К., 1989 (співавт.); Человеческий фактор: единство сознания и деятельности. К., 1989 (співавт.); Transit migration in Ukraine. Budapest, 1994 (співавт.); Політологія посткомунізму. К., 1995 (епівавт ); Социология: наука об общєствє. Харків, 1996 (співавт.) та ін.
Перша публікація: 01/01/2020
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.