Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020

УРБАНІЗАЦІЯ

УРБАНІЗАЦІЯ (франц. urbanisation, лат. urbanus — міський, urbs — місто) — істор. процес зростання і підвищення ролі міст у розвитку суспільства, обумовлений об'єктивною необхідністю концентрації та інтеграції матеріального й духовного в-ва, форм і засобів соціального спілкування. У. пов'язана з процесами терит. локалізації різних сторін сусп. життя у великих містах, які перетворюються на провідні центри управління розвитком суспільства, наук.-техн. і культурного прогресу. Зміст процесу У. розкривається через діяння двох взаємопов'язаних тенденцій. Перша полягає в зосередженні екон. і культурного потенціалу суспільства у великих міських центрах, що створює умови для їхнього прискореного й ефективного розвитку; друга виявляється в поширенні результатів діяльності провідних центрів на ін. регіони країни, суспільство в цілому. Сучасний етап У. органічно пов'язаний з наук.-техн. рев., він характеризується утворенням міських агломерацій - нових функціонально-просторових форм організації в-ва і розселення людей, посиленням ролі «в-ва знань» і соціальної інформації, значним розвитком міської культури і способу життя.

Наук.-техн. прогрес, з одного боку, сприяє розв'язанню проблем розвитку міст, з другого — постійно висуває нові проблеми, пов'язані з прискоренням процесів У. Швидке зростання міського населення ускладнює послідовне розв'язання проблеми трудових ресурсів у масштабі регіонів, загострює екол. ситуацію. Внутрішні суперечності У. розв'язуються на основі реалізації комплексних програм розвитку міст, які зв'язують в єдине ціле вузлові питання підвищення ефективності в-ва, вдосконалення кооперації та спеціалізації промисловості з питаннями містобудування, оптимального використання трудових ресурсів і території міста з тим, щоб створити найбільш сприятливі умови для праці і відпочинку людини, всебічного розвитку її інтересів і здібностей, задоволення матеріальних і духовних потреб.