Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020
СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ
СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ — усвідомлення людиною своєї соціальної сутності, свого місця в суспільстві. У широкому розумінні С. с. трактується як процес і результат формування соціальної самосвідомості особи, сукупності її філос., політ., правових, етичних, естетичних поглядів і уявлень, обумовлених даним істор. етапом розвитку суспільства і віддзеркалюваних у більш — менш систематизованих ставленнях особи до соціальної дійсності.
С. с. індивіда є необхідною умовою успішної орієнтації в соціальній реальності, гармонійного поєднання його життєвих цілей з сусп. потребами.
В соціології С. с. розуміють як усвідомлення індивідом свого місця в соціальній структурі суспільства Об'єктивною передумовою С. с. є існування соціальних, професійно-кваліфікаційних, соціально-демогр., етнічних, терит. спільностей, які визначають основні характеристики соціального стану людей, специфіку їх соціально-екон , політ, та ін. інтересів. Водночас С. с. як утворення, що належить до духовною світу людини, несе на собі відбиток умов і обставин її життя, здібностей і уподобань, оцінок наявних можливостей для їх справдження. У своїй завершеній, розвинутій формі С. с. передбачає: усвідомлення особою соціальних позицій, які вона займає в різних спільностях - складових елементах соціальної структури; усвідомлення нею шляхів і перспектив свого подальшого соціального просування, обумовленого зростанням її фахового і заг культурного потенціалу, об'єктивними можливостями для його реалізації.
Взаємозв'язок розглянутих аспектів С. с. виявляється у системі орієнтацій, що втілюються через основні життєві вибори професії, рівня освіти і кваліфікації, місця праці, місця проживання тощо.
Перша публікація: 01/01/2020
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.