Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020
РАДЯНСЬКА СОЦІОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ (РСА)
РАДЯНСЬКА СОЦІОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ (РСА) — громадська наук, організація, яка об'єднувала колективи і окремих осіб, котрі працювали в галузі соціології. Діяла в СРСР з 1958 до 1991 рр. Заснована для сприяння розвитку соціол. досліджень, використання їх результатів у соціальній практиці. Значну увагу РСА приділяла організації підготовки соціол. кадрів, формуванню служб соціального розвитку на підприємствах і в органах управління, удосконаленню соціальної статистики.
РСА вирішувала й інші важливі питання: координація діяльності членів асоціації, концентрація їх зусиль на перспективних напрямах досліджень, організація міжвідомчих тимчасових наук, колективів для розробки актуальних теорет. і прикладних проблем; сприяння формуванню мережі банків соціол. даних, консультативних соціол. центрів, інших соціол. організацій; розповсюдження методичної документації, надання різнобічної допомоги соціологам — виробничникам; інформування членів асоціації про зміст і результати соціол. досліджень у СРСР і за кордоном; розвиток міжнар. наук, зв'язків — сприяння обміну бібліографічною інформацією із закордонними соціол. центрами, проведення міжнар. соціол. семінарів і конференцій.
У 1990 р. у складі РСА було 20 регіональних відділень, які об'єднували 6000 індивідуальних і 1300 колективних членів. Кооперація і координація діяльності соціологів — членів асоціації здійснювалася 29 наук.-дослідн. секціями, що репрезентували основні напрями соціол. досліджень у СРСР.
Після розвалу СРСР і саморозпуску РСА на базі її регіональних відділень виникли нац. соціол. асоціації незалежних держав (Див. Соціологічна асоціація України).
Перша публікація: 01/01/2020
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.