Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020
ПРИБИТКОВА Ірина Михайлівна
ПРИБИТКОВА Ірина Михайлівна (08.02.1937, м. Владивосток, Росія) — укр. соціолог і демограф. Фахівець з теорії та методології соціальної мобільності., соціолог сім'ї та шлюбу, соціолог міста та села, соціальної демографії. Закінчила Московський ін-т інженерів геодезії, аерофотозйомки та картографії (1960), аспірантуру Ради по вивченню продуктивних сил України АН України (1966), канд. екон. наук (1967), д-р екон. наук (1989). Працювала в Київському науково-дослідному та проектному ін-ті містобудування (1966 — 1973), у Раді по вивченню продуктивних сил України АН України (1973 — 1976), Науково-дослідному екон. ін-ті Держплану УРСР (1976 — 1987), Ін-ті філософії АН України (1987 — 1990), нині — в Ін-ті соціології НАНУ на посаді провідного наук, с пій роб. Викладала на ф-ті соціологи та психології Київського нац. ун-ту ім. Т.Шевченка (курси «Основи демографії"», «Соціологія міста», » Соціологія села»), а також викладає на ф-ті сусп. наук Нац. ун-ту «Києво-Могилянська академія» (курси «Основи демографії1», » Соціологія шлюбу та сім'ї», » Соціологія міста та села»). Директор Центру по вивченню народонаселення України Нац. ун-ту «Києво-Могилянська академія». Є членом наук. — консультаційної ради Міністерства статистики України. Автор більш як 140 наук, статей, доповідей, моногр. У них піддано докладному соціол. аналізу найбільш гострі, больові проблеми сьогодення: депопуляція, безробіття, екол. безпека, аграрна реформа, соціальний захист найбільш незахищених груп населення, житлова проблема, новітні міграційні процеси тощо.
Тв.: Маятникова міграція населення: теорія, методологія, практика. К,, 1979; Науково-методологічні основи комплексного планування економічного і соціального розвитку регіону. К., 1980 (у співавт.); Основи демографії К.., 1995.
Перша публікація: 01/01/2020
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.