Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020

БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА

БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА — одна з найважливіших внутрішніх складових нац. безпеки, характеристика ступеня соціальної стабільності суспільства. Різне порушення соціальної стабільності суспільства свідчить про підвищення рівня соціальної небезпеки (відповідно зниження рівня Б. С.). Рівень соціальної небезпеки може також підвищуватися (рівень Б,с„ знижуватися) консервуванням соціальних структур і відносин, які не мають істор перспективи.

Б. с. характеризує соціум як особливий спосіб життя людей, що спроможний протистояти соціальним загрозам — деструктуризації, дезінтеграції суспільства, розвалу предметного буття людини, її духовності, культури. При цьому важливо враховувати, що суспільство взагалі (як людство) — складна, неоднорідна соціальна система, яка складається з неоднакових складових частин, котрі перебувають на різних щаблях соціального розвитку. Тому шляхи досягнення соціальної стабільності, переходу від одного типу соціальної стабільності до ін., більш прогресивного (напр., від тоталітаризму до демократії) не можуть бути однаковими для різних держав і народів. Кожен шлях, кожен період має свою специфіку, яка залежить від рівня розвитку країни, особливостей її соціальної структури та функціонування соціальних механізмів, де проблеми праці, соціально етнічні, реліг., мовні, культурологічні висвічуються по-різному, де головний наголос може ставитись або на соціальний порядок , або на соціальну справедливість, як пропорційність, збалансованість механізмів праці і винагороди за неї, як забезпеченість умов життя непрацездатним.