Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020

МАКРОСОЦІОЛОГІЯ

МАКРОСОЦІОЛОГІЯ — сукупність заг. теорет. знань у системі соціології, що є результатом макросоціол. досліджень, тобто досліджень, які охоплюють вивчення великих соціальних об'єктів — суспільства в цілому, його складових частин (систем, підсистем, агрегатів, сфер), масштабних соціальних явищ і процесів, ін-тів, поведінки людських мас. Ці знання концентрують у собі заг. образи соціальної дійсності, які сягають висоти абстракцій заг.соціол. теорій, їх найширших категорій, водночас не маючи безпосереднього зв'язку з емпірико- прикладними дослідженнями.

Головна форма знань у М. — теорії і теорет. конструкції з відповідними системами (комплексами, групами) понять і термінів, генералізованими у процесі макроаналізу суспільства та його підсистем, структур. Саме цей аналіз є джерелом фундаментальних соціол. знань, основних категорій, які утворюють понятійні структури соціол. науки, а оскільки в історії соціології він переважав, то відповідно переважала і макросопдол. орієнтація досліджень.

М. не становить єдиної концептуально-теорет., методол. чи організаційної системи, оскільки вона не має під собою спільних засадних чи системоутворюючих принципів, а також єдиного понятійно-термінол. апарату. Більше того, макросоціол. теорії нерідко перебувають у методол. конфронтації одна з одною (напр., позитивіст, та антипозитивїст. концепції та ін.). У зв'язку з цим М. існує як мозаїчне утворення, між елементами якого, як правило, немає якихось логічних чи змістовних зв'язків. Така ж мозаїчність притаманна і її світоглядним, ідейно-концептуальним засадам, які містять у собі різні макроїдеї (ідея соціального організму, ідея соціальної системи, ідея соціального конфлікту, ідея соціальної дії та ін.), досліди, підходи, традиції (позитивіст., структурно-функціоналістська, стратифікаційна, ціннісна та ін.), теорії («крит. теорія», теорія соціальної дії, теорія соціальної ролі, теорія рівноваги та ін.). У сучасній зх. соціології до М. відносять, як правило, структурний функціоналізм, неоеволюцюнізм, структуралізм, неомарксизм, макросоціологію знання, постіндустріалізм, інтегралізм П. Сорокіна. Слід сказати, що вся клас, соціологія ґрунтується, як правило, на макротеоріях.

У розгалуженій практиці сучасного соціол. теоретизування макротеорет. конструкції можуть виконувати різні функції (світоглядну, критеріальну, методол. та ін.), проте найчастіше (особливо останнім часом) їх компоненти слугують «будівельним матеріалом» для узаг. теорет. синтезу, спроб створення метатеорій.