Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020


КУЛЬТУРНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ ТЕОРІЯ

КУЛЬТУРНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ ТЕОРІЯ (розробив амер. етносоціолог М. Гегтер) — теорія, згідно з якою представники тих чи інших етносів мають нахил до певного виду розумової чи фіз. праці, і саме вони працюють ефективно й досягають найпомітніших успіхів. К. п. п. т. ґрунтується на етнокультурних та етнопсихол. характеристиках груп чи індивідів. За умов нормального функціонування економіки й адекватного структурування ринку праці, коли існує великий діапазон вибору сфер зайнятості й немає дискримінації не домінуючих груп населення за етнічними ознаками, ця теорія відіграє роль позитивного механізму регулювання виробничих відносин у поліетнічному суспільстві.

Однак здебільшого, особливо за кризових екон. ситуацій, коли падає обсяг в-ва, зростає рівень безробіття, а відтак і конкуренція на ринку праці, то К. п. п. т. відіграє роль регулюючого й керівного механізму й використовується домінуючою більшістю для утвердження своїх переваг над дискримінованими. У країнах Зх. Європи й США спостерігається закріплення іммігрантів з інших країн, де концентрується малокваліфікована праця. Така ситуація значною мірою зумовлюється етнокультурними та психол. чинниками. Врахування специфіки праці й етнокультурних і етнопсихол. характеристик працездатного населення України, до чого спонукає К. п. п. т., може прискорити перехід до ринкової економіки, зокрема, у налагодженні малого й середнього приватного бізнесу, який на початковому етапі цього переходу відіграє чи не вирішальну роль.





Перша публікація: 01/01/2020

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.