Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020

ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА

ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА цілісна сукупність у певному соціумі установ, закладів, організацій та інших об'єктів користування, діяльність яких покликана забезпечувати умови існування й відтворення населення шляхом всебічного задоволення його соціальних потреб — виробничих, громадсько-політ., соціально-культурних, побутових, вітально-біол. тощо. I. с. за своєю емпіричною реальністю постає як певне штучно створене середовище, з яким взаємодіють соціальні суб'єкти (особистості, спільноти, суспільство) з метою задоволення своїх потреб та надбання засобів здійснення тих чи інших видів діяльності. До І. с. входять житлові будинки (житлові масиви), комплекси енергозабезпечення та комунікації, засоби спілкування, установи та заклади охорони здоров'я, виховання, освіти, заклади культури та проведення дозвілля, торговельна мережа, транспорт, зв'язок та ін. І. с може розглядатись стосовно конкретного суспільства в цілому , на держ. рівні, і в цьому випадку її складовими є певні галузі н. г. і специфічні сфери діяльності. На регіональному (місцевому) рівні складовими І. с. є окремі комплекси, мережа конкретних установ, закладів, об'єктів. І. с. утворюється і функціонує як на засадах держ. (комунальної), так і приватної власності, що доповнюють, одна одну Проте особливість І. с. у тому, що значною мірою вона тяжіє до держ. засад регулювання.

В сучасній соціології І. с. може виступати предметом досліджень у подвійній площині: як один із сукупних механізмів задоволення, відтворення і розвитку соціальних потреб людей (різних груп, верств, спільнот) та як різновид професійної діяльності, суб'єкт якої отримав традиційну назву — «працівники сфери обслуговування (сфери послуг, сервісу)».

І. с. є важливим показником розвитку суспільства, якості його життя, який визначається станом господарства країни, передусім в-ва. Відсутність збалансованості І. с. з в-вом свідчить про те, що І. с неминуче занепадає або ж стає свідченням залежності нац. економіки від інших країн, перетворення її економіки в колоніальне (напівколоніальне) господарство.