Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020

ЕМІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ

ЕМІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ - вид міграції, виїзд громадян із своєї країни до іншої на постійне або довготривале проживання з політ., екон., реліг., екол. та ін. причин. Е. н. — протилежна імміграції (див.), тобто в'їзду людей до іншої країни на постійне або довготривале мешкання.

Процеси Е. н. спостерігаються у всіх державах. Однак у різних країнах їх інтенсивність, спрямованість, як і причини, соціальні, екон., політ, та ін. наслідки суттєво відмінні.

На території колишнього СРСР до сер. 80-х рр. домінувала внутрішня міграція. «Залізна завіса» навколо країни зумовлювала практично повну відсутність відтоку населення за її межі. Незначна за кількістю еміграція мала характер етнічної, насправді ж була прихованою формою політ, еміграції та соціального протесту. Кардинальні зміни у політ, житті, процеси демокр. у пост-соціалістичному суспільстві, зняття численних заборон, у т. ч. і на еміграцію, екон. криза спричинили виникнення такої гострої соціальної проблеми, як масова еміграція населення України.

Сучасні дослідження показують, що еміграція сьогодні - це реакція на внутрішню екон. нестабільність. До еміграційного відтоку населення України спонукають екол. катастрофи, особливо Чорнобильська, заг. погіршення стану навколишнього середовища. Зменшення потоку еміграції не передбачається до нормалізації екон. ситуації». Навпаки, сучасна хвиля еміграції тільки набирає сили.