Українська мова (за професійним спрямуванням)
Опорні конспекти
Тема 8. Особливості усного професійного спілкування
5. Засоби милозвучності української мови
Українська мова відзначається милозвучністю. Це одна з природних тенденцій у закономірному розвитку та вдосконаленні. Потреба милозвучності зумовила спрощення груп приголосних, важких для вимови: [стн], [ждн], [здн], [стл], [рдц], [лнц], [рнч]: тижневий, обласний, серце, сонце, гончар тощо.
Створенню милозвучності сприяє існування фонетичних варіантів слів, які виникають в результаті чергування звуків [у]-[в], [і]—[й]: упевнитись — впевнитись, уперед — вперед, увесь — ввесь (і весь), учений — вчений, іти — йти, пішла в поле, піиіое у поле, батьків і дітей.
Фонетичними варіантами виступають прийменники з, із, зі (з книжки, зі сходу, із школи); у, у в, у (увійшла в хату, ввійшов у хату, бачив уві сні).
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 02/01/2024
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.