Українська мова (за професійним спрямуванням)
Опорні конспекти

Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір у діловій мові


2. Лексикографія (словники)


Словник - зібрання слів (іноді словосполучень), розташованих у певному порядку, з певними супутніми поясненнями залежно від його призначення.

Бувають короткі (до 30 000 слів), середні (70 000), повні (понад 80 000). Словники виконують інформативні і нормативну функції.

Види: енциклопедичні (в них подано інформацію про ті чи інші явища дійсності, країни, події, людей) і лінгвістичні (з’ясовується значення слів, характеризуються їхні особливості). Енциклопедичні словники зосереджуються на понятті, лінгвістичні - на слові.

За мірою охоплення лексики лінгвістичні словники поділяються на загальномовні (охоплюють усю лексику) і спеціальні (подано лексику лише певного роду, певної семантичної категорії).

За тим, скількох мов стосуються словники, їх поділяють на одномовні і перекладні. Одномовні:

1.  Тлумачні - стосуються семантики слів

2.  Нормативні: утверджують сучасну літературну норму:

Орфографічні (правила написання слів)

Орфоепічні (вимова)

Наголосів

Скорочень

3.  Вибіркові синонімів антонімів паронімів власних назв прислів’їв, приказок, крилатих слів

4.  Генетичні (походження слів) етимологічні (походження) морфемні і словотвірні (будова слів) інверсійні

5.  Функціональні (вживання і поєднання окремих слів асоціативні епітетів, рим, мови окремих письменників)

ПРЕКЛАДНІ

1.  загальномовні

2.  спеціальні.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 02/01/2024

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.