Методи та прийоми емоційного налаштування на урок - Навчально-методичний посібник - Л.В.Коваленко 2014

Розділ І
Афірмації

Афірмації - позитивна думка, регулярне повторення якої наближає втілення бажаного у дійсність.

Наша свідомість робить вибір, підсвідомість - втілює, не оцінюючи, не критикуючи. Неупереджено і бездоганно. Що заклали в підсвідомість, то й отримали. Як добре налагоджений комп'ютер - вводимо дані, включаємо програму і отримуємо результат. Отже, чому б самим не закласти у свою підсвідомість формули успіху? А тепер уважно послухайте свою мову і репліки своїх колег і близьких. "Жах", "Кошмар!", "У мене ніколи так не вийде!", "Про яке здоров'я може йти мова?", "Як мені все набридло ... " Вся ця програма записується на рівні підсвідомості і видає повний набір невдач. А позитивні думки і емоції любові, щастя і задоволення, притягатимуть у наше життя щасливі події. Головне — ваш позитивний настрій, віра в те, що у вас все вийде.

Отже, по-перше, будь-яке позитивне твердження формулюється в теперішньому часі або як факт, що вже відбувся. По-друге, не повинно бути частинки «не». По-третє, воно повинне бути направлене тільки на благу справу і в ім'я добра і любові у всьому Всесвіті.

«Я маю свободу вирішувати, що є щастям для мене! Я маю волю бути щасливим у своєму розумінні! Я щасливий!». Такі афірмації створили учні 11 класу під час вивчення роману Багряного «Тигролови».

Моє життя спокійне та безпечне.

Я люблю себе.

Навколо мене мир і гармонія.

Моє життя сповнене радості.

Я живу в повній безпеці.

У моїй душі мир і спокій.

Я впускаю успіх у своє життя!

Я - втілення здоров'я, енергії, життя!





Перша публікація: 01/01/2014

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.