Методи та прийоми емоційного налаштування на урок - Навчально-методичний посібник - Л.В.Коваленко 2014

Розділ ІІ
Урок з української літератури (10 клас) Новелістична акварель «На камені» М. Коцюбинського. Майстерність художньої деталі та зорових образів. Своєрідність композиції. Образи Алі та Фатьми

Мета: проаналізувати перлину новелістики Коцюбинського «На камені» та її центральні образи - Фатьми та Алі, розвивати вміння аналізувати новелістичний твір, виховувати учнів на основі норм загальнолюдської моралі

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Моя душа розкрита для чужого болю, як квітка для роси М. Коцюбинський

І. Емоційне налаштування на урок

(Учні переглядають фотографії під музику)

Вчитель

Не встигне сонечко розтопити міцний сніговий настил, а вже крізь зашкарублу крижану брилу пробиваються тендітні пуп'янки, розкриваючись назустріч весняному небу. Це шафран. Здається, ніби великі квітки виткнулися прямісінько із землі. Якщо ще холодно, то першими розвиваються листки. Якщо ж тепло, розкриваються великі зіркоподібні квітки темно-фіолетового, білого, жовтого чи оранжевого кольорів. Крокус, або шафран, символізує надію, силу та відродження.

Одержимий любов'ю до квітів... Таким постає Михайло Коцюбинський зі спогадів сучасників. Мало сказати, що Михайло Коцюбинський любив квіти. Він широко використовував у творах і листах назви близько 200 різних рослин. Цю чарівну квітку Михайло Коцюбинський, напевно, недаремно ввів у новелу «На камені».

ІІ. Мотивація навчання

Поворотом щодо літературної форми у творчості М. Коцюбинського ми вважаємо 1902 рік, коли появилися новели "На камені» та "Цвіт яблуні" - ці твори (попри раніше написаних в імпресіоністичних виявах новелах "В путах шайтана" та "Лялечка"), де подано глибший психологічний аналіз, ніж в попередніх, показують, що М. Коцюбинський вийшов на цілком нову стежку - стежку імпресіонізму.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Проблемне запитання:

ЧОМУ М.КОЦЮБИНСЬКИЙ НАЗВАВ ТВІР «НА КАМЕНІ»?

2. Поглиблення літературознавчої компетентності учнів

Вчитель

Коцюбинський визначив свій твір як акварель.

У літературознавстві вважається усталеним таке визначення акварелі як жанру: короткий, фрагментарний літературний твір, в якому безпосереднє враження передається тонкими ліризованими пластично-зоровими образами . Популярна художня енциклопедія подає таке тлумачення слова акварель - живопис фарбами, що розводяться водою.

Учні переглядають картини, написані аквареллю, сучасних художників, обмінюються враженнями

3. Історія написання твору

У 1892 році Коцюбинському вдалося влаштуватись на посаду члена урядової філоксерної комісії, яка вела боротьбу зі шкідником винограду на території Молдавії і Криму (1892-1897). Це дало можливість письменнику, як він сам зазначає, «добре пізнати край, а також звичаї і мову тих народів, які заселяють його». Так виникли оповідання з життя молдаван і татар «Для загального добра», «На камені», «Під мінаретами».

4. Особливості жанру

Тут немає мови про побутові деталі чи описи, а подається ніби малюнок з життя. Письменник уміло передає найтонші психологічні переживання й почування від предмета, які сам ловить і фіксує.

Дуже ґрунтовно розглядає новелу "На камені" літературознавець О. Дорошкевич. Він пише, що "...композиція акварелі "На камені" надзвичайно оригінальна: даючи нібито малюнок з життя, автор жодного епізоду не виносить на перший план, а примушує читача головні епізоди переживати в собі, в своїй уяві.

У цьому перша риса імпресіонізму - замість детальних реалістичних описів давати тільки окремі натяки, "плями", тички, що вже показують шлях читачевій уяві. "Друга ж риса імпресіонізму - ставити на перший план психічні переживання героїв, а не фабулу творів".

З цією метою й природа, і музика, і бесіда з людьми - "все це в творі "На камені" спричинюється до того, що Фатьма виявляє свої настрої й шукає іншої стежки в житті". Нарешті, Коцюбинський дає тут цілком нове освітлення природи, яка асоціюється з психологічним станом Фатьми (її ненависть до моря, любов до гір). "Отже, в цьому освітленні природи, - каже Дорошкевич, - третя риса імпресіонізму".

Не дивно, що Коцюбинський новелу "На камені" назвав аквареллю. У ній справді переважають зорові образи, картини моря й гір виринають перед очима читачів, наприклад, змалювання бурі на морі.

Письменник вживає "кольорові" епітети - "біла піна", "стемніле море", "синя хвиля" тощо.

Взагалі у Коцюбинського переважають зорові враження і кольорові образи. Саме в цьому проявляється своєрідна особливість письменника, звернення до інших видів мистецтва, зокрема до засобів живопису. Власне, тому його описи природи вирізняються своєю пластичністю та мальовничістю і оригінальністю метафор. Зі спогадів сучасників письменника відомо, що він любив малювати. "Письменнику, - говорив Коцюбинський, - треба знати фарби, як і художникові, а для цього треба бути художником. Це б йому багато допомагало розбиратися в загальній кольоровій стихії і сприяло б утворенню гармонійного цілого з психологією моменту дії. Так би мовити, щоб фарби приходили на допомогу слову."

5. Бесіда

- Про що розповідає автор у новелі «На камені»? Стисло передайте зміст твору.

- Яка подія порушила спокій татарського села?

- Автор безпосередньо не говорить про те, що Фатьма та Алі покохали одне одного, але читачі розуміють це. Яка промовиста художня деталь говорить нам про кохання молодих людей?

Вона спинила очі на Алі, відтак спустила повіки і пройшла далі тихо і спокійно, як єгипетська жриця. Алі здалося, що ті очі пірнули в його серце і він поніс їх з собою.

Над морем, лагодячи човна та курникаючи свої сонні пісні, він дививсь у ті очі. Він бачив їх скрізь: і в прозорій, як скло, та, як скло, дзвінкій хвилі, і на гарячому, блискучому на

сонці камені. Вони дивились на нього навіть із філіжанки чорної кави. Він частіше поглядав на село і часто бачив на кав'ярні, під одиноким деревом, невиразну фігуру жінки, що була звернена до моря, немов шукала своїх очей.

Ні, не моря вона шукає, вона стежить за червоною пов'язкою на голові чужинця, немов сподівається, що побачить його очі - великі, чорні, гарячі, які їй сняться... Там, на піску, над морем, зацвіла тепер її любима квітка - гірський крокіс...

... а очі полонила татарка й не пускала од своїх.

Вчитель

Очі - дзеркало душі, саме вони розкрили найпотаємніші почуття молодих людей. Алі та Фатьма відчули близькість душ. Молоді люди порушують спокійне життя татарського села.

- Дайте оцінку вчинкам героїв, з’ясуйте причини та мотиви цих учинків. Чи можна виправдати героїв?

6. Характеристика героїв

Фатьма жила в далекому гірському селі. Чоловік її різник, заплатив батькові більше, ніж могли дати свої парубки, і забрав у своє село, де не було рідних, подруг, близьких людей, не було навіть звідти дороги. Молода жінка часто стояла під одиноким деревом, з надією вдивляючись у рідну гірську далину, сподіваючись на визволення. Але якщо дерево зуміло пустити корені на голому кам’яному даху, то Фатьма так і не прижилася в цій людській пустелі.

Єдиною кольоровою плямою на тлі моря і сірих скель є постать молодого стрункого Алі. Жовті штани, синя куртка, червона хустка на голові виразно підкреслюють вроду молодого весляра, тим більше, що головний убір у творі стає виразною художньою деталлю.

Мемета автор порівнює з роз’юшеним цапом. Він щодня ріже овець, тому ніколи не розлучається зі своїм ножем, яким підступно вбиває Алі. Фатьма добре знає вдачу різника, тому обирає смерть.

7. Гра «Заповни анкету»

Ім’я

Фатьма

Національність


Соціальний стан


Місце народження


Що любить


Чого не любить


Мрія


Ім’я

Фатьма

Національність

Татарка

Соціальний стан

Дружина Мемета

Місце народження

Гірське селище

Що любить

Гірський крокус

Чого не любить

Шум моря

Мрія

Бути разом з Алі, повернутися з ним у гори

Ім’я

Алі

Національність

Турок

Місце народження

Схід, Смірна

Захоплення

Гра на зурні

Полюбляє

Шум моря

Мрія

Вирватися на волю з коханою

Ім’я

Мемет

Національність

Татарин

Місце народження

Татарське селище на березі моря

Рід занять

Різник

Не любить

Жіночої непокори

Мрія

Наздогнати втікачів і покарати

8. Скласти схему «Шлях до волі»

9. Відповіді на проблемне запитання

Молоді люди намагалися втекти з цієї кам’яної пустелі, де навіть душі людські перетворюються на камінь. Де, щоб врятувати родинну честь, люди здатні на вбивство.

Камінь - символ жорстокості. Фатьма тікає від каменю, але камінь вбиває її. Алі теж вбивають на камені, а потім його тіло викидають у море, де він пливе назустріч коханій.

Море - символ спокою, гармонії.

10. Тема, ідея новели

- Боротьба людини за щастя, свободу, любов в обмеженому мусульманськими звичаями соціумі.

- Прагнення героїв усіма силами вирватися на свободу з темряви та зла.

IV. Підсумки

- Перед вами улюблена квітка Фатьми крокус, кожна пелюстка являє собою незакінчене речення, яке ви маєте продовжити.

Я зрозумів...

Я захоплююсь...

Я засуджу...

Я усвідомив...







ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Gold eagle bithub_77-bit bithub_77-bit bithub_77-bit