Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Політологія: навчальний посібник Частина ІІ - Висоцький О.Ю. 2012
Лекція 7. Громадянське суспільство та правова держава
Громадянське суспільство: суть, структура, риси
Термін «громадянське суспільство» з'являється у XVII ст. в роботах Гоббса, Локка. Потім у XVIII - XIX ст. до аналізу громадянського суспільства звертаються Віко, Монтеск’є, Руссо, Гегель, Маркс та інші.
В процесі дослідження особливим предметом уваги стала проблема взаємозв’язку та взаємовідносин між громадянським суспільством та державою.
За Гегелем, держава і громадянське суспільство є не просто взаємопов’язаними між собою частинами одного цілого. Вони, скоріше, є двома сторонами однієї медалі, причому лицевою стороною виступає держава, оскільки областю дії держави є загальні інтереси. Громадянське ж суспільство — це сфера приватних інтересів.
Поняття громадянського суспільства трактується неоднозначно. В цілому зміст його включає всю сукупність неполітичних відносин у суспільстві, тобто економічних, соціальних, в тому числі і національних, духовно-моральних, релігійних. Ці відносини і складають життєву основу політичної системи суспільства, держави як такої.
Тобто, громадянське суспільство є виразником національних, релігійних, інших традицій, звичаїв, міфів, символів, стереотипів поведінки, морально-естетичних норм, цінностей.
Головною дійовою особою громадянського суспільства є людина як особистість, а не як якась безлика частина суспільства. Особистість — це індивід, який має певну систему потреб, інтересів, цінностей. Процес та механізм реалізації цієї системи і відображається поняттям громадянського суспільства. Тобто, громадянське суспільство характеризує наявність можливостей самореалізації особистості.
Таким чином, зміст громадянського суспільства включає в себе не тільки неполітичні відносини, а й систему незалежних від держави громадських інститутів, організацій, асоціацій, які призвані забезпечити умови для реалізації індивідуальних та колективних інтересів громадян. До таких утворень відносяться перш за все профспілки, різного роду товариства (мисливців, рибалок, автолюбителів).
Тобто, громадянське суспільство — це своєрідний соціальний простір, в якому люди взаємопов’язані і взаємодіють між собою як незалежні один від одного і від держави особистості.
Головні риси громадянського суспільства:
- відокремлена від держави структура суспільства, до якої належать різноманітні асоціації, добровільні об'єднання людей;
- адекватний вільним відносинам обміну суспільний лад, політична система, за яких держава є похідною від громадянського суспільства та процесів у ньому;
- утвердження безпосередніх і різноманітних інтересів, можливість їх вираження та здійснення;
- можливість забезпечення справжнього, реального життя, на відміну від держави — сфери умовного, формального життя;
- наявність ринку, вільної конкуренції, відносин обміну діяльністю та її продуктами між незалежними власниками;
- безпосереднє спілкування людей;
- повага громадянських прав, які вважаються вищими за державні закони;
- свобода особистості;
- плюралізм, сукупність усіх неполітичних відносин у суспільстві й різноманітної діяльності людей;
- регулювання дій людей безпосередньо самими ж людьми, передусім через норми моралі.
Існування в громадянському суспільстві різних суперечливих інтересів, які воно не здатне задовольнити, покликало до життя державу як утілення, реалізацію всезагального інтересу, як інституцію, обов'язком якої є гарантування й захист прав людини. У такому суспільстві реально функціонує власність, здатна реалізуватися в правовому полі.
Якщо в громадянському суспільстві дії людей зумовлені їхніми реальними потребами та вимогами здорового глузду, то держава і виконавці її волі понад усе ставлять формальний бік справи. Будь-яку подію, значущу й вартісну для особи (народження, шлюб тощо), держава вважає реальним фактом тільки після виконання належних формальних процедур, документального засвідчення (складання протоколу, підписання акту).
Альтернативність ознак та цінностей держави й громадянського суспільства не означає їх антагоністичності, а навпаки, зумовлює їх взаємну потребу. Без держави неможливе громадянське суспільство, без громадянського суспільства неможлива повноцінна правова держава. Вони є взаємообумовленими аспектами одного цілісного життя людини, цивілізованого суспільного буття.