Політологія - Є.В. Перегуда 2011

Політична суб’єктність етносів та націй
Етнічна та національна ідентичність та свідомість

Під ідентичністю розуміють приналежність індивіда до етнічної групи чи нації, яка ґрунтується на маркерах, за якими виокремлюють ці групи та нації і які були описані вище щодо різних концепцій етносів/націй.

Акт віднесення індивіда або групи до етносу (нації) є етнічною (національною) ідентифікацією. Вона здійснюється за об’єктивними та суб’єктивними ознаками. Тісне їх перетинання часто зустрічається серед українців. Етнічна (національна) самоідентифікація — це віднесення індивідом або групою себе до певного етносу (нації). Самоідентифікація може не співпадати з ідентифікацією, тобто з віднесенням індивіда іншими індивідами. Пов’язано це з тим, що в ході самоідентифікації об’єктивні ознаки етносу (нації) набувають суб’єктивного осмислення. Так, засновником українського націоналізму був етнічний росіянин Д. Донцов.

Самоідентифікація є процесом. Тому її результати можуть змінюватись з часом. Ці зміни залежать від зовнішніх чинників — дій держав, партій, інших індивідів.

Етнічна та національна ідентичність — явища різнопорядкові. В умовах політичної поліетнічної нації важливе місце в національній ідентичності посідає співгромадянство в його об’єктивному (національний паспорт, спільні закони, спільне економічне життя) та суб’єктивному (солідарність з іншими членами спільноти, зокрема іноетнічними) проявах.

Зростання ролі етнічної ідентичності в сучасному суспільстві є реакцією на явища глобалізації, на тенденції уніфікації та стандартизації.

Етнічна (національна) свідомість — уявлення етносу (нації) про себе та інші народи та соціальні явища. Основний елемент такої свідомості — відокремлення «ми» від «не ми». До факторів національної самосвідомості належать також релігійні погляди, соціальні, політичні ідеї.

Етнічна (національна) самосвідомість віддзеркалює суб’єктивний вимір свідомості. Самосвідомість — важливий чинник регуляції етносу (нації). Може мати рівні — завищений, занижений, адекватний. Синтез психологічних та світоглядних виявів етнічної самобутності формує національний менталітет.

Одним з феноменів у сфері національної самосвідомості є подвійна (множинна) етнонаціональна свідомість — одночасна самоідентифікація індивіда з двома чи більше етнонаціональними спільнотами. Досить поширена в Україні. Однією з передумов цього є зміна держави, в якій мешкає етнос (нація), ситуація білінгвізму, тобто соціалізація з використанням двох мов. В умовах поліетнічних держав може виникати таке явище як конфлікт етнічної та національної свідомості. Це можливо, коли індивід ідентифікує себе з одним етносом та зовсім з іншою нацією.