Політологічна енциклопедія Книга VI - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Салманасар V (727 – 722 до н.е.)

Цар Ассирії, син Тіглатпаласара III. Одночасно Салманасар був царем Вавілонії під ім'ям Улулаем. У внутрішній політиці спирався на армію і прагнув до обмеження привілеїв ассірійської та вавілонської знаті і жрецтва. Салманасар скасував імунітети старовинних храмових міст — Ашшура, Сіппара, Вавилона і інших, обклав їх податками і ввів повинності.

Після смерті Тиглатпаласара в Сирії спалахнуло повстання під керівництвом енергійного царя Тіра і Сидону Елул, який припинив підкорятися Ассирії. Ледве проти Тіра повстала його кіпрська колонія Кітій, як ассирійці відправили туди для змови з повсталими своє посольство, і оголосили війну Тиру.

Однак швидка перемога Тіра над кітійцамі змусила Салманасара знову укласти з ним мир на умовах сплати тиряни данини. Після цього, ледь ассирійське військо рушило на північ Сирії і південний схід Малої Азії, де завоювало і перетворило держави Сам'аль і Куе у провінції, отримало данину з Табала і початок підкорення Хілакку ( Кілікії), як у 725 р. до н. е.. Тир знову повстав.

Салманасар негайно почав похід на захід. Від Тіра тоді відпали Сидон, Акко (або Акра) і навіть Ушу (берегової Тир). Але облога самого Тіра - неприступної фортеці, розташованої на острові у 300-х метрах від берега, затягнулася, незважаючи на сприяння з боку інших фінікійських міст - суперників Тіра. Фінікійські союзники ассирійського царя надали того свій флот, але тиряни знищили флот своїх ворогів і взяли 500 полонених яких негайно стратили.

У 724 р. до н. е.. ізраїльський цар Осія, до цього колишній слухняним васалом царя Ассірії, вступив в союз з Єгиптом і відмовився платити данину. Салманасар почав похід (4 Цар. 18:9). Єгиптяни не прийшли на допомогу Осії; його армія була розбита, а сам Осія потрапив у полон і був відправлений у Ніневії. У тому ж році ассирійці приступили до облоги столиці Ізраїлю Самарії.

Салманасар помер (або швидше за все був убитий) у 722 р. до н. е. У таборі ассирійців, появилося багато незадоволених, що облягали Самарію. Так і не взявши ні столиці Ізраїлю, ні Тіру ассирійці вимушені були завершити похід.

ДЖЕРЕЛА:

Енциклопедія політичної думки / Пер. з англ. за ред. Н. Лисюк. — К., 2000; Українське державотворення: Слов.-довід — К., 1997.