Політологічна енциклопедія Книга V - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Посттоталітарне суспільство

ПОСТТОТАЛІТАРНЕ СУСПІЛЬСТВО — суспільство перехідного типу, яке спонтанно переборює обмеження конкретної тоталітарної системи під впливом факторів ендогенного та екзогенного походження і прямує від тоталітарного до природно-історичного стану.

Не всі країни, що здійснювали зазначений перехід у певний період своєї історії, можуть бути охарактеризовані як посттоталітарні. Так, крах фашизму в Італії і нацизму у Німеччині не призвів до виникнення в них посттоталітарного синдрому, в основному завдяки рішучим і цілеспрямованим заходам окупаційних режимів західних демократій, що були встановлені в цих країнах з метою їхньої детоталітаризації.

До посттоталітарних суспільств належать суспільства тих країн, які здобули національно-державний суверенітет у процесі розпаду соціалістичного табору.

Регіон Центральної, Південно-Східної, Східної Європи, колишня територія СРСР — сучасний політичний і соціальний простір існування посттоталітаризму.

Перед посттоталітарними суспільствами усіх країн, де існувала комуністична модель тоталітарного устрою, постали аналогічні за суттю завдання і проблеми суспільного розвитку.

На початковому етапі вони були пов'язані з необхідністю гальмування процесів розкладу суспільної організації, котрими об'єктивно характеризується наступ посттоталітаризму внаслідок деструкції партійно-державного механізму керівництва й порушення нормативно-ціннісної системи тоталітарного типу. Подолання суспільної аномії створює умови переходу до системної реструктуралізації соціуму, яка знайшла найяскравіше уособлення в політиці країн Вишеградського альянсу (Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина).

Досвід названих країн є прикладом вдалих політичних та економічних заходів на шляху подолання посттоталітаризму і поступового входження у цивілізований світ.

Позитивний розвиток посттоталітарного суспільства передбачає безперервну динаміку свідомо генерованих політичною елітою макросоціальних змін, відновлення природно-історичних та створення ефективних сучасних інститутів власності і влади, дієздатних структур управління, запровадження демократичних норм і цінностей, створення надійного механізму правової регуляції суспільних процесів, формування умов для розвитку соціально орієнтованої ринкової економіки.

Феномен посттоталітаризму, що відбиває стан перехідності в усіх сферах суспільного життя, є межею, на якій твориться цивілізаційна альтернатива тоталітарному минулому України. Як і всі історично відомі перехідні етапи, він несе у собі варіативність можливих напрямків соціальної еволюції.

Той з них, що поєднує інтереси і дії людини, нації і держави, забезпечує їх взаємний високий статус і перспективи позитивного розвитку, міститься у теорії і практиці свідомого прямування посттоталітарного суспільства до громадян, суспільної організації і правової держави.

Життєво важливий вимір розвитку України полягає у створенні сучасного типу державності і сучасного типу суспільства, які б остаточно порушили родовід віджилих тоталітарних інститутів, звичаїв та уявлень.

ДЖЕРЕЛА:

Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Право, 2015., Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та інші. — К. : «Українська енциклопедія», 1998.