Політологічна енциклопедія Книга V - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Пангерманізм

ПАНГЕРМАНІЗМ (нім. Alldeutschtum, лат. Pangermanismus) — культурний і політичний рух, в основі якого лежить ідея політичної єдності німецької нації на основі етнічної, культурної та мовної ідентичності. Сформувався на початку XIX ст.

Ідеї пангерманізму зародилися на початку XIX ст. й були наслідком Наполеонівських воєн. Ці війни привели в дію новий рух, який виник під час Французької революції: націоналізм. Багато європейських націй були розділені протягом століть. Молоді реформатори прагнули об'єднати всі німецькі землі.

До 60-х рр. XIX ст., Пруссія і Австрія були двома найпотужнішими німецькомовними державами. Вони намагалися розширити свій вплив і територію. Австрійська імперія була багатоетнічною державою, де німці не мали абсолютної чисельної переваги; створення Австро-Угорської імперії було одним результатом зростаючого націоналізму інших етнічних груп в імперії. Пруссія при Бісмарку використовувала ідеї пангерманізму, щоб возз'єднати німецькі землі. Об'єднання Німеччини відбулося у 1871 р. після проголошення кайзера Вільгельма Головою союзу німецькомовних держав. Багато німців, що жили поза новою імперією, воліли б жити під її владою або у етнічно гомогенній німецькій державі, але це бажання зіткнулося з протилежними побажаннями інших етнічних груп. Такі області імперії, як Австрія та Богемія, випробували міжнаціональну боротьбу протягом багатьох десятиріч. Деякі австрійці навіть почали ненавидіти їх власну етнічно різноманітну імперію. Вони розглядали себе як нащадки баварців, які завоювали і заселили цю область. Багато західних австрійців підтримували від'єднання від імперії Габсбургів і єдність із об'єднаною Німеччиною. Пангерманізм виник як символ віри маленького німецького співтовариства в Австрії, яке відмовилося признати незмінним відділення її від решти Німеччини у 1866.

До кінця XIX ст. безліч народних гуртків (нім. Verein) діяли у провінціях і у Відні. Вони займалися дослідженням і ритуалізацією подій і символів німецької історії, літератури і міфологіі; та поєднували такі форми суспільного життя як хоровий спів, гімнастика, спорт, сходження на гори з національними обрядами. У 1886 у Зальцбургу Антоном Лангтаснером був заснований Союз ферейнів. Ферейн, що входив до Союзу, мав брати участь в німецьких фестивалях, встановлених спеціальним німецьким календарем і, «не зважаючи на класи», переживати відчуття спільності німецької нації. Соціальною базою руху була провінційна інтелігенція і молодь.

У 1891 р. був створений Пангерманський союз, що сформулював і пропагував конкретну програму.

Вплив німецькомовних еліт в Європі був дуже обмеженим. Німеччина була істотно зменшена в розмірі. Австро-Угорщина була розділена. Австрія прийняла назву «Німецька Австрія» (нім. Deutschosterreich) і голосувала переважною більшістю за об'єднання з Німеччиною. Назву «Німецька Австрія» і об'єднання з Німеччиною було заборонено союзниками після Першої світової війни.

Друга світова війна тимчасово викликала зниження впливу пангерманізму, подібно до того як Перша світова війна призвела до занепаду панславізму. Німці були нещадно вислані з Центральної та Східної Європи (всього виселенню піддалося близько 16,5 млн. чоловік німецького населення), частини самої Німеччини були спустошені й країна була розділена на радянську, французьку, американську і британську зони, а потім — на Західну і Східну Німеччину. Масштаб поразки німців був безпрецедентний. Націоналізм і пангерманізм стали майже забороненими, оскільки вони так злочинно використовувалися нацистами.

Після Другої світової війни більшість німців Австрії зазнали глибокої ментальної кризи: державами-переможницями німцям Австрії був нав'язаний штучний комплекс провини за злочини нацизму. Була впроваджена у масову свідомість і погляд про Австрію не як про невід'ємну частину Німеччини, а як про суворо незалежну державу, що має «свою, особливу» історію, окрему від загальнонімецької. Була придумана і «австрійська» національність. Були навіть ідеї оголосити південнонімецькі (австрійські) діалекти німецької мови особливою «австрійською» мовою. У даний час серед австрійських німців, нав'язаний комплекс провини за нацистські злочини (до яких народ сучасної Австрії не має ніякого відношення), слабшає; навпаки, пангерманізм набирає силу — ростуть і міцніють ідеї про возз'єднання з Німеччиною, які називають «другий аншлюс», «мирний аншлюс».

Серед прихильників пангерманізму активно використовується історичний прапор Німеччини

Возз'єднання Німеччини у 1990 р. повернуло у німецьке суспільство питання про створення єдиної німецької держави. Побоювання щодо націоналістичного зловживання пангерманізмом, однак, залишається сильним. З цієї причини, багато самих німців бояться ідеї щодо об'єднання етнічних германців. Однак у світлі недавніх політичних подій ймовірність приєднання Австрії до Німеччини стає більшою, ніж раніше.

ДЖЕРЕЛА:

Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Право, 2015.; Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та інші. — К. : «Українська енциклопедія», 1998.