Політологічна енциклопедія Книга V - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Основні права нації (народу)

ОСНОВНІ ПРАВА НАЦІЇ (НАРОДУ) — певні можливості кожної нації (народу), необхідні для нормального існування та розвитку її у конкретно-історичних умовах, які об'єктивно зумовлені досягнутим рівнем розвитку людства і мають бути загальними й рівними для всіх націй (народів). Розуміння основних прав нації залежить і від того, який зміст вкладатиметься у поняття нації. У суспільствознавстві існує щонайменше три інтерпретації цього поняття, а саме як спільноти:

а) етнічної,

б) політичної,

в) територіальної, державно-громадської («юридичної»). Основні права нації можна розподілити на фізичні, або вітальні, життєві — можливості нації, необхідні для її фізичного існування, виживання, задоволення життєво необхідних потреб (наприклад, права на соціальну безпеку, національний та міжнародний мир і мирне співіснування з іншими націями, народами, екологічну безпеку, забезпечення життєво необхідного рівня матеріального добробуту нації); етнічні — можливості збереження, виявлення, розвитку й захисту національної (етнічної) самобутності, унікальності (наприклад, права на культивування рідної мови, специфічного духовного менталітету тощо); культурні — можливості зберігати, виявляти, розвивати й захищати здобутки національної культури в усіх її виявах, а також користуватися культурним надбанням інших народів (право на збереження пам'яток національної історії та культури); економічні — можливості розвивати, збільшувати виробництво матеріальних благ для забезпечення й підвищення рівня добробуту нації (наприклад, право володіти, користуватися і розпоряджатись усіма природними та матеріальними ресурсами на власній території); політичні — можливості самостійно визначати характер і спосіб свого соціально-політичного конституювання, формувати націю як певну єдність, спільність, а також свої взаємини з іншими етнічними (як державними, так і бездержавними) утвореннями.

Це насамперед право на політичне самовизначення, тобто визначення свого державного статусу: або як окремої держави, або як автономії чи територіально-національного утворення у складі іншої держави, або як держави, що входить до об'єднання кількох держав тощо.

Право на існування і право на самовизначення, передусім політичне (тобто на державну самоорганізацію), а також економічне, соціальне, культурне посідають чільне місце серед основних прав нації.

ДЖЕРЕЛА:

Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Право, 2015.; Мандатна комісія // Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та інші. — К. : «Українська енциклопедія», 1998.