Політологічна енциклопедія Книга IV - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Мореллі

Мореллі (Morelli) — французький соціаліст-утопіст ХVІІІ ст. Надійні біографічні відомості про нього відсутні. У середині ХVІІІ ст. були опубліковані його твори, найбільш важливі з яких — «Базіліада» про нібито реально існуюче комуністичне суспільство і «Кодекс природи, або Правдивий дух її законів, де розглядаються причини, що породили соціальне неблагополуччя, і пропонуються шляхи створення досконалого суспільства: приватна власність — це найбільше зло, якого не було за часів природного стану людей, для встановлення ідеального ладу необхідні освічене правління і розумне законодавство, покликане скасувати приватну власність; всі громадяни повинні забезпечуватися роботою та утриманням на громадський рахунок.

Мореллі — послідовний представник так званого раціоналістичного комунізму. Головне твір — «Кодекс природи» (1755), трактат, присвячений обгрунтуванню принципів суспільства, де панує колективна власність. Сучасний йому лад він розглядав як нерозумний, як результат помилок. Розумний лад уявлявся Мореллі централізованої господарської комуною, яка управляється на основі єдиного господарського плану, що регулює виробництво і розподіл. Мореллі сформулював три основних закони суспільства, що відповідає велінням природи і розуму:

1) скасування приватної власності,

2) «право на існування» і «право на працю»,

3) обов'язок всіх громадян трудитися.

Мореллі — типовий представник грубо-зрівняльного комунізму. Він ратував за дріб'язкову регламентацію всіх сфер побуту, аж до шлюбних відносин. Мореллі справив значний вплив на багатьох соціалістів-утопістів ХVІІІ і ХІХ ст.: Г. Бабефа, Кабе, Бланки та ін.

Мореллі — французький письменник, філософ, один з ранніх провісників утопічного комунізму. Можна навіть сказати, що він був ідейним натхненником Бабефа і його товаришів по «Змові рівних». Але, як це не парадоксально, про нього ми майже нічого не знаємо. Можливо навіть, що «Мореллі» — це чиєсь псевдо.

Є, правда, дані, що дозволяють думати, що людина з таким ім'ям все-таки існувала, давала приватні уроки в одному містечку на Марні — єдина достовірна деталь, що щось повідомляє про нього. Але з іншого боку, багато сучасників були переконані, що «Кодекс природи» — найзначніший твір Мореллі, що вийшло в Амстердамі у 1755 г.— належав великому енциклопедисту і матеріалісту XVIII в. письменникові Дені Дідро. Саме тому Гракх Бабеф, виголошуючи свою захисну промову на судовому процесі, спрямованому проти «Змови рівних», назвав саме Дідро автором «Кодексу природи» і тому учителем «рівних».

Як би там не було, за порівняно короткий термін, з 1745 - 1755 рр. у Парижі і Амстердамі вийшло півдюжини творів, автором яких вважається Мореллі. Найбільш значні з них — «Базіліада» і «Кодекс природи, або істинний дух її законів».

У першій, з названих праць, (Мореллі видає її як «переклад з індійського»), дається картина комуністичного суспільства, нібито існуючого в одній з далеких країн. А у другій у досить розгорнутому вигляді викладаються філософські та соціальні ідеї автора, розкривається структура комуністичного суспільства так, як її уявляв собі Мореллі. Одна з головних ідей: люди забули старовинні закони спорідненої прихильності і любові, але ж за ними жили колись древні скіфи і до сих пір живуть ще племена індіанців у Північній Америці. Тільки освічена і розумна законодавство здатне повернути людство до «золотого віку», втраченим внаслідок поширення приватної власності. Подолати вади існуючого суспільства можна тільки за умови, якщо ніщо не буде належати окремо кому б то не було, якщо кожен громадянин буде «посадовою особою, забезпеченою роботою і отримують зміст на громадський рахунок», якщо всі без винятку будуть працювати на користь суспільства «згідно своїм силам, даруванням і віком».

Джерела:

Утопічний соціалізм: Хрестоматія / Заг. Ред. А.І. Володіна. — М .: Политиздат, 1982, с. 152 - 153.; Новая философская энциклопедия. В четырех томах. / Ин-т философии РАН. Научно-ред. совет: В.С. Степин, А.А. Гусейнов, Г.Ю. Семигин. М., Мысль, 2010, т. II, Е — М, с. 613. Философский словарь. Под ред. И.Т. Фролова. М., 1991, с. 272. Волгин В. П. Коммунистическая теория Морелли. — В кн.: Морелли. Кодекс природы, или истинный дух ее законов. М.—Л., 1956.; Вольский С. Морелли.— В кн.: Идеи планирования в прошлом и настоящем. М., 1930, кн. 2.; Разумовская М. В. Утопическая поэма Морелли и роман «Письма перуанки».— Филологические науки, 1975, № 2.