Політологічна енциклопедія Книга IV - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Мовна політика

МОВНА ПОЛІТИКА — сукупність ідеологічних постулатів і практичних дій, спрямованих на регулювання мовних відносин у країні або на розвиток мовної системи у певному напрямі.

Від мовної політики залежить мовна ситуація у багатомовному суспільстві — уряд може стимулювати розвиток багатомовності у державі, стримувати і звужувати функціонування мов недержавних націй, нерідко доводячи їх до повного вимирання, як це мало місце у Німеччині, СРСР, США.

Звуження функцій і відмирання мов спричиняється використанням нерідної мови у школах, вищих закладах освіти, масовим знищенням населення на завойованих територіях великих імперій, насильницьким виселенням корінних жителів із їхньої предковічної території та ін.

Мовна політика стосується і нормалізації літературної мови — вироблення та впровадження усних та писемних мовних норм (орфоепічних, орфографічних, у сфері слововживання), усталення термінології тощо.

Джерела:

Закон «Про мови в Українській РСР».; Закон України «Про засади державної мовної політики».; Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . Право, 2015.; Указ Президента України «Про Концепцію державної мовної політики». ВРУ. 15.02.2010. Процитовано 05.10.2014.