Політологічна енциклопедія Книга ІІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Консолідація

КОНСОЛІДАЦІЯ (від лат. Consolidatio об'єдную, зрощую) — це форма систематизації законодавства через зведення у єдиний нормативно-правовий акт декількох актів, що регулюють певну сферу суспільних відносин без зміни їх змісту. Це зовнішня обробка нормативного матеріалу — розташування його за галузями права, у хронологічному порядку або за іншими формальними ознаками. Це своєрідний вид правотворчості, особливість якого полягає у тому, що новий, укладений акт не змінює змісту правового регулювання, не вносить зміни і новели у чинне законодавство.

У процесі підготовки консолідованого акта всі норми попередніх актів розміщуються у певній логічній послідовності, розробляється загальна структура майбутнього акта. Здійснюється певне редагування, зовнішнє оброблення приписів з тим, щоб всі вони викладалися єдиним стилем, використовувалася уніфікована термінологія. Усуваються протиріччя, повторення, коректується застаріла термінологія, норми близького змісту об'єднуються в одну статтю (пункт).

✵ Вона завжди є офіційною систематизацією, що здійснюється виключно у межах нормотворчої діяльності;

✵ Нові норми права внаслідок її здійснення не з'являються, втручання в тексти нормативно-правових актів можливе лише на рівні редакційної правки;

✵ Результатом консолідації є видання нового нормативно-правового акта;

✵ З моменту набуття чинності консолідованим нормативно-правовим актом втрачають чинність попередні акти, що входять до його складу.

Консолідація — це своєрідний вид правотворчості, особливість якого полягає у тому, що новий, укладений акт не змінює змісту правового регулювання, не вносить зміни і новели у чинне законодавство. У процесі підготовки консолідованого акта всі норми попередніх актів розміщуються у певній логічній послідовності, розробляється загальна структура майбутнього акта. Здійснюється певне редагування, зовнішнє оброблення приписів з тим, щоб всі вони викладалися єдиним стилем, використовувалася уніфікована термінологія. Усуваються протиріччя, повторення, коректується застаріла термінологія, норми близького змісту об'єднуються в одну статтю (пункт).

З часом у будь-якій розвинутій правовій системі утворюється значна кількість (інколи десятки і сотні) нормативних актів, що мають один і той же предмет регулювання. Приписи таких актів часто повторюються, а інколи містять явні суперечності. У зв'язку з цим виникає потреба ліквідації множинності нормативних актів, їх укрупнення, створення своєрідних «блоків» законодавства. Один із шляхів подолання такої множинності —консолідація законодавства.

Ріст числа законів загострив проблему систематизації нормотворчості. Вона вирішується шляхом консолідації — з'єднання всіх законодавчих положень по тому самому питанню в єдиний акт. Практика консолідації нормативно-правових актів є поширеною у багатьох країнах.

Саме консолідованими, а не кодифікованими актами є, наприклад, Соціальний кодекс Німеччини, французькі Кодекс про працю, Кодекс ощадних кас, Дорожній, Сільськогосподарський, Податковий кодекси, Звід законів США, англійські консолідовані статути.

У Великобританії, наприклад, видаються десятки такого роду актів, що об'єднують акти парламенту, прийняті з одного і того ж предмета регулювання за весь тривалий час його існування.

У кінці XIX ст. англійський парламент прийняв спеціальний закон про консолідацію статутного права.

Лише починаючи з 30-х рр. XIX ст. англійське законодавство піддалося послідовним перетворенням у багатьох його найважливіших галузях. Протягом декількох десятиліть були видані законодавчі акти, що консолідують правові норми по найбільш значних інститутах цивільного й карного права, хоча, як уже було відзначено чіткого розмежування по галузях так і не існує. При виданні такого роду консолідованих актів не ставилося завдання кодифікації цілих галузей права: вони вбирали у себе в упорядкованому виді, стосовно лише до окремих правових інститутів, норми, колись розсипані у численних раніше виданих законодавчих актах, а нерідко також найбільш важливі положення, сформульовані у нормах прецедентного права. У такий спосіб згодом була консолідована велика кількість актів, наприклад, закони про сімейні відносини 1857 р., про партнерство 1809 р. Про продаж товарів 1893 р. й інші. В Україні консолідація нормативно-правових актів не практикується, наслідком чого є громіздкість вітчизняного законодавчого масиву, повторюваність у ньому низки положень у різних актах.

ДЖЕРЕЛА:

Загальна теорія держави і права / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Харків: Право, 2009. — 584 с.; Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 688 с.; Зайчук О. В. Правовая система США. — К., 1992.; Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х: Право, 2015.; КОНСОЛІДАЦІЯ //Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та інші. — К. : «Українська енциклопедія», 1998.