Політологічна енциклопедія Книга ІІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Закрите суспільство

ЗАКРИТЕ СУСПІЛЬСТВО — поняття, що використовується для визначення типу суспільства, яке характеризується тенденціями до впровадження контролю в усіх галузях життя і обмеження усіх форм внутрішньої автономії. Оскільки цей контроль здійснюється з одного центру, то суспільство перетворюється на завершену одиницю, що тяжіє до автономного існування в усіх сферах — економічній, політичній, культурній. Це призводить до обмеження будь-яких контактів із зовнішнім світом, для якого таке суспільство виявляється «непрозорим». Суспільство такого типу уникає будь-яких спільних дій з іншими, намагається бути осторонь глобальних процесів і відтак є «закритим». Проте оскільки сучасний світ є цілісним, характеризується глобальними процесами і будь-які його частини виявляються включеними до цього цілого (скажімо, біржова криза у Південно-Східній Азії може позначатися на економіках Західної Європи), а природа закритого суспільства зумовлена тяжінням до тотального контролю, у тому числі над ресурсами, то воно може виявляти себе у зовнішній агресії як спробі досягти цього контролю. Поняття з'явилося у новітню епоху для опису суспільств, які намагалися уникнути глобальних процесів сучасного світу. Одним з класичних прикладів закритого суспільства вважається СРСР. Термін набув поширення після появи праці англійського вченого К. Поппера «Відкрите суспільство та його вороги» («Open society and its enemies», 1943), на якій, у свою чергу, позначився вплив трактату французького філософа А. Бергсона «Два джерела моралі і релігії» («Les deux sources de la morale et de la religion», 1932).

Карл Поппер у 90-ті рр. ХІХ ст.

За сучасних умов, коли «марксистський штурм», як зазначає Поппер у післямові до російського видання 1992 р. книги «Відкрите суспільство і його вороги», зазнав краху, створилися умови для глобального історичного поступу в напрямі відкритого суспільства.

До найважливіших положень попередньої універсалістської програми цього руху Карл Поппер відносить наступні:

1) зміцнення свободи і усвідомлення відповідальності, що випливає з неї;

2) мир у всьому світі;

3) боротьба з бідністю;

4) боротьба з демографічним вибухом;

5) навчання ненасильства.

Концепція суспільства відкритого і закритого, виражена, зокрема, і в наведених положеннях програми переходу до відкритого суспільства в планетарному масштабі, загалом відіграє конструктивну роль у позитивних культурно історичних та соціально політичних зрушеннях у сучасному суспільстві. Однак потенціал цієї концепції залишається значною мірою не тільки нереалізованим, а навіть незапитаним внаслідок труднощів операціоналізації її вузлових, вельми абстрактних та есеїстично викладених понять і певної заідеологізованості позицій автора.

ДЖЕРЕЛА:

Поппер K. P. Відкрите суспільство та його вороги. — К., 1994.; Бергсон А. «Два джерела моралі і релігії». — 1932.