Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Аналітика

АНАЛІТИКА (від грец. Αναλυτικά) — основа інтелектуальної, логіко-мисленевої діяльності, спрямованої на рішення практичних завдань. У її основі лежить не стільки принцип констатації фактів, скільки принцип «випередження подій», що дозволяє організації або індивідові прогнозувати майбутній стан об'єкту аналізу.

У науковій літературі можна зустріти безліч визначень терміну «аналітика». Наведемо деякі з них:

✵ методологічна основа процесу обробки інформації;

✵ методологія пізнання, що використовує для отримання нового знання як строго наукові, так і інтуїтивні методи;

✵ форма мислення і світовідчуття, що спирається на науковий підхід;

✵ сутнісне знання про процеси реального світу;

✵ засіб перетворення інтуїтивних представлень в логічний, раціональний план мислення;

✵ сукупність методів, за допомогою яких можна виявляти прихований зміст у текстах і реальних соціально-політичних і економічних процесах;

✵ процес виявлення причинно-наслідкових залежностей і просторово-часових зв'язків в яких-небудь об'єктах;

✵ процес систематизації змісту за допомогою схематизації, конструювання і моделювання сутнісних елементів і зв'язків;

✵ процес розділення об'єкту на складові частини і подальшого синтетичного об'єднання їх у певну систему;

✵ процес виявлення протиріч в об'єкті пізнання, зведення складного до простого;

✵ принцип конструктивного спрощення для виявлення форм взаємодії елементів цілого і розкриття внутрішньої структури будь-якого об'єкту вивчення.

ПРИНЦИПИ АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

Цілеспрямованість — орієнтація аналітичної діяльності на досягнення конкретних цілей вирішуваних завдань (результатів у практичній діяльності).

Системність — комплексний аналіз вирішуваних проблем з урахуванням їх місця, ролі і взаємозв'язків у загальній структурі забезпечення діяльності організації.

Актуальність — аналітична діяльність повинна витікати з потреб практики, мати високу міру важливості у даний момент, у цій ситуації, для вирішення конкретної проблеми. Окрім цього, дослідження можуть проводитися з питань не таким актуальним на даний момент часу, але що має перспективу розвитку, може ускладнити ситуацію в досліджуваній області.

Сучасність — отримання і видача результатів аналітичній діяльності в необхідні терміни, у зручному виді і у формі, призначеній для безпосереднього використання адресатом.

Активність — проведення аналітичної діяльності і видача її результатів незалежно від конкретних запитів користувачів з певним попередженням і елементами прогнозування. Для забезпечення ефективності дослідження потрібне визначення динаміки розвитку ситуації, що вивчається, і передбачення можливих негативних наслідків, встановлення і пояснення закономірностей зміни показників, що характеризують ситуацію, розробка сценаріїв її розвитку і експертне прогнозування.

Ініціативність — виявлення і опис проблем, формулювання завдань і способів їх рішення. Вироблення не лише оцінних результатів, але і конструктивних пропозицій і рекомендацій.

Достовірність — облік істинності початкових даних аналізу, точності використовуваних кількісних даних, міри об'єктивності і обґрунтованості виводів, оцінок, пропозицій.

Об'єктивність — відсутність тенденційності, неупереджене відношення аналітика до дослідження і його результатів.

Повнота — використання усієї наявної інформації, що відноситься до вирішуваних завдань. При цьому передбачається висунення і перевірка усіх можливих варіантів розвитку подій, версій про суть і причини явища, що вивчається, визначення закономірностей його розвитку.

Безперервність — організація постійно діючого інформаційно-аналітичного моніторингу обстановки, своєчасно і з заданою мірою деталізації того, що відбиває основні зміни у досліджуваній ситуації.

Альтернативність — наявність у кожного співробітника аналітичного підрозділу можливості вільно висловити свою незалежну думку за результатами проведеного дослідження і довести його до вищого за рангом керівництва.

Гнучкість — можливість швидкої адаптації до змін суспільно-політичної обстановки без модифікації структури методів і засобів реалізації аналітичної роботи — виключно за рахунок внесення змін до метазмінних.

Аргументованість — отримання аргументованих результатів аналітичної роботи на основі сучасних досягнень науки, ефективних інформаційних і аналітичних технологій, прагнення до об'єктивно істинного і перевіреного знання, використання усього комплексу пізнавальних принципів.

ДЖЕРЕЛА:

Дєгтяр А. Інформаційно-аналітична діяльність як засіб підвищення якості державно-управлінських рішень / А. Дєгтяр // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. — 2003. — № 1. — С. 407 - 415; Кулицький С. Інформаційно-аналітична діяльність як інструмент забезпечення сталого розвитку української економіки за умов глобалізації / С. Кулицький // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. — К., 2008. — Вип. 21. — С. 295 - 304.; Петров А. Организация информационно-аналитической рабоы / А. Петров // Законность. — 2013. — № 1. — С. 17 - 21.; Сопілко І. Правова природа інформаційно-аналітичної діяльності / І. Сопілко // Підприємництво, господарство і право. — 2013. — № 12. — С. 88 - 92.; Бормотова О. С. Сутність інформаційно-аналітичного процесу в організації інформаційної діяльності / О. С. Бормотова // Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави: матеріали наук.-практ. конф. (10 квіт. 2009 р.). — О., 2009. — С. 263 - 264.