Політологічна енциклопедія Книга ІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Етатизм

ЕТАТИЗМ (від фр. Etat або англ. State — держава) — напрям політичної думки, який розглядає державу як найвищий результат і мету суспільного розвитку. У деяких країнах (наприклад, у Туреччині) цей термін позначав офіційну державну політику. У політичній науці, етатизм це переконання, що держава повинна контролювати, як економічну, так і соціальну політику, або кожну з них до певної міри. Етатизм позиціонується як противага анархізму. Етатизм може приймати різні форми від монархізму до тоталітаризму.

Етатизм — соціологічна теорія, яка обґрунтовує необхідність активного втручання держави в економічне і політичне життя суспільства і розглядає його як суттєвий результат і мету його розвитку.

Принцип етатизму був прийнятий Кемалем Ататюрком і включений (у 1931 р.) у програму Народно-республіканської партії і у 1937 р. у Конституцію Турецької Республіки у статусі офіційної економічної доктрини.

Політика етатизму дозволила Туреччині домогтися прискореного розвитку національної економіки. Після Другої світової війни (1939 - 1945 рр.) у зв'язку з зростанням впливу заможньої буржуазії уряд Туреччини відійшов від політики етатизму. Іншими словами, доктрина етатизму була витіснена теорією «змішаної економіки». І уже у 60-х рр. було висунуте гасло «нового етатизму».

ДЖЕРЕЛА:

Граждан В. «Гражданское общество как система негосударственного Управления» // Власть №3 2004 с .22; Гринар Нильс, Скирбекк Гилье История философии./Перевод с англ.; В.И.Кузнецова. М.: Владос 2003; 2. Гаджиев К.С. Политическая философия. Москва: 2003; Основы местного самоуправления. Учебное пособие. М.; Муниципальная власть 2000 с .25;