Політологічна енциклопедія Книга ІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Даль Роберт Алан (17 грудня 1915 - 5 лютого 2014 рр.)

Американський політолог, один із засновників теорії плюралістичної демократії. У центрі наукової уваги — проблеми трансформації політичних систем, співвідношення свободи, рівності та демократії. Автор терміну «поліархія», під якою розуміється особливий тип політичного режиму, що характеризується двома основними ознаками: плюралістичністю і опозиційністю. Основні роботи — «Вступ до теорії демократії» (1956), «Плюралістична демократія у США» (1967), «Поліархія: участь і опозиція» (1971), «Демократія в США» (1972), «Демократія, свобода та рівність» (1986).

«Поліархія: участь і опозиція» (1971) — відома політична робота, що присвячена проблемі визначення характеристик інституціонального аспекту демократії.

Р. Даль відзначає, що поява у середині — наприкінці ХХ ст. цілої низки теорій демократії (ціннісної, раціонально-утилітарної, інституціональної, економічної, модернізаційної та ін.) призвела до розмивання змісту самого поняття «демократія», під яким стали розуміти і форму політичної організації суспільства, засновану на визнанні народу основним джерелом влади, і певний філософський, світоглядний ідеал людського буття, і форму політичної участі, і моделі діяльності різних суспільних інститутів, і багато чого іншого. Тому для характеристики демократії саме як форми політичного режиму (на відміну від «демократії» як ідеального типу влади), американський політолог Р. Даль запропонував використовувати новий термін — «поліархія» (гр. poli — множинність, arche — влада). Невід'ємними ознаками поліархії, за Далем, є такі характеристики політичної системи, як плюралістичність і опозиційність.

Роберт Даль виділив низку умов, що є необхідними для існування сучасної політичної демократії (або, за Далем, «поліархії»): 1) Контроль за рішеннями уряду конституція покладає на офіційних осіб, які обираються народом.; 2) Дані офіційні особи періодично обираються шляхом чесних виборів, що виключають будь-який примус.; 3) Практично все доросле населення має право обирати офіційних осіб.; 4) Практично все доросле населення має право претендувати на виборні посади.; 5) Громадяни мають право висловлювати свою думку, не побоюючись переслідування з політичних мотивів.; 6) Громадяни мають право одержувати інформацію з альтернативних інформаційних джерел, що захищені законом.; 7) Громадяни мають право створювати незалежні асоціації й організації, включаючи політичні партії та групи інтересів.

«Поліархія — це специфічний вид режиму для управління сучасною державою — режиму з характеристиками, які виразно відрізняють його від усіх інших режимів, що існували до ХІХ ст., а також від більшості сучасних режимів, що встановилися в націях-державах — режим, заснований на відносно високій терпимості до опозиції (до тих, хто протистоїть діям уряду), на широких можливостях впливати на поведінку уряду й навіть на можливості зміщення мирним шляхом різних офіційних осіб.

ДЖЕРЕЛА:

Политология. Словарь. — РГУ. В.Н. Коновалов. 2010.; Политическая наука: Словарь-справочник. сост. Проф. пол. Наук Санжаревский И.И. 2010.