Політологічна енциклопедія Книга ІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Гольбах Поль Анрі (8 грудня 1723 — 21 січня 1789 рр.)

Французький філософ німецького походження, письменник, просвітитель, енциклопедист, іноземний поважний член Петербурзької Академії Наук.

Автор книги «Система природи» — найбільш систематично виклав принципи матеріалізму XVIII ст. Повністю відходячи від теологічних концепцій буття, він використовує принцип «редукції» — усі явища розглядає як виявлення природних сил.

Природа, за Гольбахом, є сукупністю різних видів матерії. Виступаючи проти картезіанства, яке вводило рух у матерію за допомогою поняття «Бог», він висуває тезу, що рух і є існуванням матерії. На відміну від схожого погляду Спінози, Гольбах доводив, що рух не може бути «модусом» матерії, а навпаки, саме рух, взаємодія є джерелом усіх властивостей, враховуючи і ті, які Декарт і Спіноза вважали первинними (просторовість, вага).

Обґрунтовуючи ідею універсальності руху, Гольбах часто посилається на Толанда. Він вирізняє два головні різновиди руху. З одного боку, рух, який переміщує тіла у просторі (механічний рух), і з другого — внутрішній рух, який називають енергією, що має своїм джерелом взаємодію не даних чуттям частинок (молекул), з яких складаються тіла.

З поняттям «універсальності руху» пов'язане вчення Гольбаха про абсолютний детермінізм. Критикуючи Юма, Гольбах доводить, що необхідними можуть бути лише причини та наслідки, а не віра в їх існування. Поняття «необхідність» ми створюємо як узагальнення причин та наслідків, які дають нам можливість розглядати будь-який процес, будь-які зміни, які ми відчуваємо. Вирізнення окремих явищ є закономірним, як і рух, що виникає, підкоряється константним законам. Саме як дію різних законів ми відчуваємо різні явища. Протікання руху, змін у одних і тих самих основах буття зумовлює існування універсальних законів природи, які виявляють себе нам через відхилення, спричинені конкретною необхідністю. Тому для Гольбаха не існує випадковості як властивості природи: випадковість — це прояв нашого незнання.

Світ у цілому Гольбах розглядає як систему причин та наслідків, у якій те, що в одному вилажу є причиною, у іншому — є наслідком. Саме через цю систему причин і наслідків слід розглядати людину. Кожна людина як певний механізм може бути розглянена у вигляді системи із внутрішніми процесами, на яку діють зовнішні механічні та енергетичні сили. Людина, суспільство утворюють свої енергетичні сили, які діють на космос і можуть вносити зміни у всесвіти взагалі, а не тільки у своєму бутті. Тому для Гольбаха дуже важливо знайти такий спосіб існування людини, суспільства, який узгоджується зі світом у цілому.

ДЖЕРЕЛА:

Момджян Х. Н. Французское Просвещение XVIII века. Фонтель, Мелье, Монтескье, Вольтер, Руссо, Ламетри, Дидро, Гельвеций, Гольбах, Вольней, Марешаль. — М.: Мысль 1983. — 447 с.; Леонычев Г. Поль Анри Гольбах. 250 лет со дня рождения. // Наука и религия. — 1973. — № 12. — С. 87 - 99.; Личный враг бога. // Календарь атеиста. 1964. / Сост. Пинчук Л. Т., Филиппов Л. А. — М.: Политиздат, 1964. — С. 15 - 16; Кочарян М. Т. Гольбах и современность. — Ереван, 1987.; Акулов И. Б., Малюк О. П.Поль Гольбах — критик религиозных догматов. Из истории свободомыслия и Атеизма. / ИНА АОН при ЦК КПСС. — Серия: «Из истории свободомыслия и атеизма». — М.: «Мысль»,1975. — 119 с.; Александров Г. Ф. История западноевропейской философии. Учебник для университетов и гуманитарных факультетов ВУЗов. — 2-е, изд. доп. — М., Л.: АН СССР, 1946. — 513 с.