Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Вітчизняна війна

ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА — термін, яким історіографія Радянського Союзу та низки країн СНД окреслюють радянсько-німецький збройний конфлікт 1941 - 1945 рр. у рамках Другої світової війни.

Був створений радянською пропагандою за зразком російської «Вітчизняної війни» з французами 1812 р. На думку голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича, приставка «Велика» додана для підкреслення значущості радянсько-німецького конфлікту для СРСР, масштабів та наслідків цього конфлікту для Європи. Конфлікт, представлений як Велика Вітчизняна війна, став наріжним націотворчим міфом СРСР, що служив основою формування радянської ідентичності, а у перспективі й радянського народу.

Словосполучення «Велика Вітчизняна війна» використовується у деяких пострадянських країнах. У новітній українській історіографії та закордонній білоруській воно замінюється терміном Радянсько-німецька війна. Поза межами колишнього СРСР «Велика Вітчизняна війна» практично не використовується. В англомовних країнах її замінює термін — Німецько-радянська війна як складова Східного фронту; у німецькій історіографії — Німецько-радянська війна, Російський похід , Східний похід.

9 квітня 2015 р. Верховна Рада України у рамках «декомунізаційного пакету законів» ухвалила закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 рр.», за яким в офіційному документообігу використовуватимуть виключно термін Друга світова війна, а термін «Велика Вітчизняна» більше не використовується.

Уперше термін «Вітчизняна війна» щодо війни Німеччини і СРСР з'явився у тексті виступу В'ячеслава Молотова по радіо 23 червня 1941 р.: «Свого часу на похід Наполеона у Росію наш народ відповів вітчизняною війною і Наполеон зазнав поразки, прийшов до свого кінця. Те ж саме буде і з Гітлером, що зазнався і оголосив новий похід проти нашої країни. Червона Армія і весь наш народ знову поведуть переможну вітчизняну війну за батьківщину, за честь, за волю».

«Батьківщина-мати кличе!». Радянський плакат перших днів війни

Того ж дня газета «Правда» надала цілу шпальту статті голови Товариства старих більшовиків Омеляна Ярославського. Стаття називалася «Велика Вітчизняна війна». У виступі Йосипа Сталіна по радіо 3 липня 1941 р. було вжито словосполучення «Всенародна вітчизняна війна».

Як альтернативу пропагандиському терміну «Велика Вітчизняна війна» один із відомих дослідників Другої Світової Війни Володимир Різун (Суворов) запропонував визначення «Перша Соціалістична Війна», бо, на його думку, бойові дії точилися між двома соціалістичними державами (СРСР та націонал-соціалістичною Німеччиною).

Монета Банку Росії. Серія: «Велика Вітчизняна війна», Розгром радянськими військами Квантунської армії, 3 рублі

У радянській історіографії «ВВВ почалася 22 червня 1941 р. й закінчилася 9 травня 1945 р. цілковитою перемогою радянського народу і його збройних сил». Але юридично датою припинення війни є дата видання Указу Президії ВР СРСР від 25.01.1955 р. «Про припинення стану війни між Радянським Союзом і Німеччиною».

Термін «Велика Вітчизняна війна» використовували в офіційних документах, що їх видавали Президент України та Верховна Рада України. Наприклад, Указ Президента України від 30 квітня 2005 р. має назву «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 60- ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр.», Постанова Верховної Ради України від 5 березня 2010 р. має назву «Про проголошення 2010 р. в Україні Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр.», цей же термін використовується у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також термін «Велика Вітчизняна війна» можна побачити в документах виданих місцевими органами влади.

Питання використання термінів «Друга світова війна», «Велика Вітчизняна війна» та «Німецько-радянська війна» у газеті «Голос України» від 22 червня 2011 р. порушив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, зазначивши, що деякі з цих термінів позбавлені ідеологічного змісту, а інші — «несуть таке навантаження, що породжує скепсис щодо їх наукової коректності».

Після 1991 р. у шкільних підручниках незалежної України здебільшого вживали термін «Друга світова війна». Після того, як новообраний Президент України Віктор Янукович призначив міністром освіти та науки Дмитра Табачника, 2011 р. до нових шкільних підручників повернули старий радянський термін «Велика Вітчизняна війна», що відповідає історіософським концепціям міністра, оприлюдненим свого часу у ЗМІ Росії. Зазначений термін фігурує у назві розділу, який раніше називався «Україна під час Другої світової війни».

В Україні існують музеї, у назві яких фігурує цей термін. До липня 2015 р. Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс у Києві мав назву «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр.».

9 квітня 2015 р. Верховна Рада України у рамках «декомунізаційного пакету законів» ухвалила Закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 рр.», за яким в офіційному документообігу використовуватимуть виключно термін Друга світова війна, а термін «Велика Вітчизняна» більше не використовується. Починаючи з 1965 р. у СРСР 9 травня святкувався День перемоги, який був оголошений, як «Свято Перемоги

радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років». Серед колишніх радянських республік дотепер День перемоги є державним святом у Росії, Казахстані, Білорусі, Україні, Азербайджані, Узбекистані. У багатьох містах Радянського союзу було споруджено пам'ятники та меморіальні комплекси Великій Вітчизняній Війні. В Україні є: понад 28 тисяч братських та поодиноких могил полеглих у цій війні, 45 тисяч пам'ятників і обелісків.

Серед найбільших в Україні — Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс з пам'ятником «Батьківщина-Мати» та Могила невідомого солдата у Києві, Меморіал героїчної оборони Одеси, Аджимушкайські каменярні, Монумент Слави у Львові та інші.

Подіям Великої вітчизняної війни присвячені численні кінофільми, документальні (наприклад, «Сталінград», 1943 та ін.) та художні («Хроніка пікіруючого бомбардувальника», 1967 р.; «Сімнадцять миттєвостей весни», 1973 р. та інші). Події Війни знайшли відображення і у численних літературних, музичних (наприклад, Симфонія № 7 Д. Шостаковича) творах.

Плакат «Друга вітчизняна війна» (1914 - 1918)

Назва «Велика Вітчизняна війна» прийнятна для однієї сторони. Солдатів вермахту або бійців УПА чи лісових братів неможливо назвати учасниками ВВВ. Не підходить цей термін і для союзників СРСР, які воювали на радянській території (чехів, поляків та ін.).

У 1914 - 1917 рр. офіційна російська пропаганда намагалася назвати Першу світову війну з боку Росії великою і вітчизняною. Наприклад, в архівному фонді канцелярії Таврійського губернського комісара Тимчасового уряду зберігається написане архієпископом Димитрієм «Послання до пастви Таврійської». У ньому є такі рядки: «Нинішня кровопролитна велика вітчизняна війна ясно показала, що наша країна і Російський народ стоять на краю безодні».

Деякі білі емігранти називали цю війну «Другою Громадянською війною», оскільки деякі з них боролися у лавах військ Німеччини проти Радянського Союзу, сподіваючись скинути більшовиків і відновити дореволюційний державний лад.

25 травня 2010 р. Львівська обласна рада прийняла рішення про відзначення щороку на території області 8 - 9 травня Днів пам'яті жертв Другої світової війни. Також облрада вирішила не використовувати термін «Велика Вітчизняна війна» як такий, що не відповідає українській історичній реальності. За таке рішення проголосували 62 депутати. 13 жовтня 2010 р. Галицький районний суд міста Львова прийняв до розгляду позовну заяву прокуратури Львівської області про скасування рішення Львівської облради заяву заступника прокурора Львівської області до Львівської обласної ради про визнання незаконним рішення сесії облради «Про відзначення Днів пам'яті жертв Другої світової війни».

ДЖЕРЕЛА:

Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с.; Малий словник історії України / відпов. ред. Валерій Смолій. — Київ : Либідь, 1997.; Мельтюхов М.И. Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939 - 1941 (Документы, факты, суждения). — М. : Вече, 2000.; Петро Чернега. Український внесок у радянську війну. // Україна Молода, 12.05.2010, с. 4 - 5.