Політологічна енциклопедія Книга VІІI - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016
Фукуяма Френсіс

Впливовий американський філософ, політичний економіст і публіцист японського походження. Отримав ступінь бакалавра у Корнельському університеті (штат Нью-Йорк), ступінь доктора філософії — у Гарварді. У 1979 - 1980 рр., 1983 - 1989 рр. і 1995 - 1996 рр. працював у департаменті політології RAND Corporation. У 1981 - 1982 рр. і у 1989 р. Фукуяма був членом Ради з планування політики Держдепартаменту США, спеціалізувався на питаннях Ближнього Сходу, потім — Європи. Заступник директора відділу з проблем Близького Сходу та колишнього Радянського Союзу. Працював у Школі передових міжнародних досліджень Університету Джона Гопкінса, професор університетів Каліфорнії і Лос-Анжелоса.
У 1981 - 1982 рр. Фукуяма входив до складу американської делегації на єгипетсько-ізраїльських переговорах з питань палестинської автономії. У 1996 - 2000 рр. обіймав посаду професора державної політики в Школі Державної Політики Університету Джорджа Мейсона (Ферфакс, Вірджінія). У 2001 - 2005 рр. — член президентської ради США з біоетики (з питань клонування). На початку 2005 р. Фукуяма увійшов до Списку глобальних інтелектуалів світу. Світову популярність здобув у наукових колах завдяки публікації у журналі «Національні інтереси» статті «Кінець історії?».
ДЖЕРЕЛА:
Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2013. — 726 с.; Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2014. — 860 с.; Політологічний словник. / За ред. М.Ф.Головатого та О.В.Антонця. — К.: МАУП. 2005. — 792 с.; Політичні портрети Новітньої доби. Книга І — Північна Америка. — Навчальний посібник / Укладачі: А.О. Карасевич, К.М. Левківський, Л.Г. Лисенко., В.В.Сокирська, — Умань.: ПП Жовтий О.О., 2012. — 798 с.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 06/02/2024
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.