Політологічна енциклопедія Книга VІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Теократія

ТЕОКРАТІЯ (грец. — боговладдя) — форма державного правління, за якої політична влада належить духовенству або главі церкви, що обґрунтовувалося волею Бога. Передбачає ототожнення світської і духовної влад, регламентацію функціонування держави та її інституцій, усього суспільного життя панівною релігією та її інституціями.

✵ теологічне визначення: Система правління, за якої важливі суспільні справи вирішуються за божественними вказівками, відповідно одкровень чи законів;

✵ юридичне визначення: Форма правління, за якої влада в державі знаходиться в руках релігійного інституту і духовенства;

✵ політологічне визначення: Політична система, за якої релігійні діячі мають вирішальний вплив на політику держави.

Термін «теократія» першим використав історик Йосиф Флавій. У відповідь на звинувачення проти його народу, Йосиф Флавій написав двотомну працю за назвою «Проти Апіона». У другому томі, 45-му абзаці він називає Мойсея «нашим чудовим законодавцем», а у 52-му абзаці він створює нове слово. «Певні народи мають певні форми врядування та розмаїті закони. Деякі уряди підкоряються лише одному, інші — широкому загалу. Наш законодавець не звертав уваги на жодну з цих форм, але сформував уряд, котрий, з натяжкою можна назвати теократичним, або священною співдружністю, описуючи усю владу та силу Бога та скеровуючи людей цінувати Його як автора усього доброго чим користуються люди у цілому чи кожен індивідуально. Він скеровує нас звертатися до нього за потіхою у горі, як до того, що вислуховує наші молитви та досліджує самі глибини наших сердець. Він прищеплює доктрини єдиного Бога, несотворенного, незмінного, вічного Буття, безмежно славного, незбагненного, більшого від того, якого ми знаємо через його творіння».

Теократія існувала у V - I ст. до н. е. в Юдеї, де влада належала верховному жерцю. Теократичними державами були Омейядський халіфат, Аббасидський халіфат та Папська область.

Теократичною державою є Ватикан. До захоплення Китайською Народною Республікою Тибет мав всі ознаки теократичної держави, оскільки формально влада належала далай ламі.

ДЖЕРЕЛА:

Колодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ: вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С. 332.; Лукашевич М., Теократія // Релігія і політика, м. Львів, УАД, 2002.; Новиков М. П. и др. // «Атеистический словарь» / под общ. ред. доктора философских наук М.П. Новикова.— г. Москва: изд. политической литературы, 1983 г.— С.481 - 482.; Водовозов В.В., Теократия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890 - 1907.