Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005


Держава правова

Держава правова — така форма організації і діяльності публічно-політичної влади, її взаємовідносин з громадянським суспільством, яка базується на владі права, його верховенстві. Термін «Д. п.» утвердився в німецькій юридичній літературі в першій третині XIX ст., а пізніше поширився в країнах Європи, в Росії. Коло джерел Д. п. стоять Платон, Аристотель з їх ідеями про роль закону і справедливості у суспільному влаштуванні, Дж. Локк та Ш. Монтеск'є — з теорією поділу влади. Основоположником теорії Д. п. вважається І. Кант, який першим обґрунтував мету держави у торжестві права. У змістовому плані Д. п. характеризується такими ознаками: верховенство законів, їх обов'язковість для всіх; правовий характер законів; реальність, забезпеченість прав і свобод кожного громадянина; взаємність прав і обов'язків індивіда, держави і суспільства. Названі ознаки свідчать про органічний зв'язок Д. п. з громадянським суспільством.

Политическая социология. — Ростов н/Д, 1997.

М. Головатий





Перша публікація: 01/01/2005

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.